Це місце відвідало багато діячів культури, там була написана відома опера, сформована колекція старовинного мистецтва.
Объяснение:
Збереження садиби — відмінне, в радянські роки будинок зберігся завдяки тій кількості діячів культури, які побували тут: Шевченко, Куліш, Врубель, Жуковський, Маркевич тощо
Саме в «Качанівці» написана опера «Руслан і Людмила» М. Глінки. Свідченням найглибшої поваги до генія композитора залишилася збережена в парку «Альтанка М. Глінки» — своєрідний малий музичний салон.
Василь Тарновський сформував виняткову колекцію старого українського мистецтва. Він продовжив меценатську діяльність свого батька і діда — Григорія Тарновського
За переказами, Маруся Чурай народилася в 1625 (за іншими версіями — у 1628 або 1629) році в сім'ї козацького сотника Гордія, який був одним із провідників антипольського повстання. Після смерті батька, котрий був одним зі старшин під час Повстання Острянина та у 1638 році як бунтівник спалений на багатті у Варшаві[3], залишилася жити з матір'ю в Полтаві. Їхній будинок стояв на березі Ворскли, неподалік Хрестовоздвиженського монастиря, що зберігся досі.
В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іскра Іван Якович, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини у 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Дівчина чекала на нього 4 роки. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганусю із заможної полтавської сім'ї. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, що вона таємно взяла у місцевої бабусі-відьми, але яке ненароком випив Гриць.
Це місце відвідало багато діячів культури, там була написана відома опера, сформована колекція старовинного мистецтва.
Объяснение:
Збереження садиби — відмінне, в радянські роки будинок зберігся завдяки тій кількості діячів культури, які побували тут: Шевченко, Куліш, Врубель, Жуковський, Маркевич тощо
Саме в «Качанівці» написана опера «Руслан і Людмила» М. Глінки. Свідченням найглибшої поваги до генія композитора залишилася збережена в парку «Альтанка М. Глінки» — своєрідний малий музичний салон.
Василь Тарновський сформував виняткову колекцію старого українського мистецтва. Він продовжив меценатську діяльність свого батька і діда — Григорія Тарновського
За переказами, Маруся Чурай народилася в 1625 (за іншими версіями — у 1628 або 1629) році в сім'ї козацького сотника Гордія, який був одним із провідників антипольського повстання. Після смерті батька, котрий був одним зі старшин під час Повстання Острянина та у 1638 році як бунтівник спалений на багатті у Варшаві[3], залишилася жити з матір'ю в Полтаві. Їхній будинок стояв на березі Ворскли, неподалік Хрестовоздвиженського монастиря, що зберігся досі.
В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іскра Іван Якович, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини у 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Дівчина чекала на нього 4 роки. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганусю із заможної полтавської сім'ї. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, що вона таємно взяла у місцевої бабусі-відьми, але яке ненароком випив Гриць.