Був соняцний весняний день. Птиці щебетали. Та рапотом мені захотілось до ліса. Я зібрав свої речі, та пішов на прогулянку. Білі хмаринки так і пливли по блакитному небу. Повітря тепле тепле. Ось вже підхожу до лісу. Я йшов стежкою, та побачив гарну, затишну галявину. Підійшов розтеливши свою ковдру, сів та дістав свій обід, який дала із собою матуся. Но рапотм я почув голос дівчинки яка кликала на до Підійшовши до неї я запитав: Ти заблукала? А вона відповіси мені: Так я гуляла по лісу, та побачила зайчика. Побіжала за ним, а він від мене, так і заблукала. Підемо я тебе виведу, але спочатку ми поїсимо. Ми прийшли до моєї галявини та почали обідати. І тут я у неї спита: Як тебе звуть? Мене Марийчко. А тебе? А мене Павло. Так ми з нею познайомились, і кожний тиждень ходили до ліса разом.
Потрібно відноситись до людини так, як ти хочеш, щоб вони відносились до тебе.Потрібно бути добрим і щедрим.Як у творі "Тореадори з Васюківки" Ява і Павлуша завжди робили все разом. Іноді вони сварилися, але це було ненадовго.Друзі помирилися і знов шукать нові пригоди.А у творі "Митькозавр із Юрківки"Митько і Сергій також друзі в них було багато веселих пригод.На мій погляд твір "Митькозавр із Юрківки" схожий на твір "Тореадори з Васюківки".Але наш клас читав ще один твір "Таємне товариство боягузів або засіб від переляку √9".У Клима не було багато друзів, але були вороги.Згодом Клим найшов собі друзів і в таємному товаристві.В нього також було багато веселих і небезпечних пригод .За цими творами можна сказати і висновок, що саме безссмерття і добро вічність і краса основа життя людини на землі.
Я йшов стежкою, та побачив гарну, затишну галявину. Підійшов розтеливши свою ковдру, сів та дістав свій обід, який дала із собою матуся. Но рапотм я почув голос дівчинки яка кликала на до Підійшовши до неї я запитав: Ти заблукала?
А вона відповіси мені: Так я гуляла по лісу, та побачила зайчика. Побіжала за ним, а він від мене, так і заблукала. Підемо я тебе виведу, але спочатку ми поїсимо.
Ми прийшли до моєї галявини та почали обідати. І тут я у неї спита: Як тебе звуть? Мене Марийчко. А тебе? А мене Павло.
Так ми з нею познайомились, і кожний тиждень ходили до ліса разом.