На мою думку, бути добрим громадянином в Україні – означає з повагою ставитися до місця, в якому ти живеш. Це може бути твій під’їзд, твоє подвір’я, твоя зупинка, ну і далі вже переходячи до масштабів району, міста. Це означає не смітити, не плювати, прибирати, домовлятися з іншими людьми, коли ти робиш ремонт або коли вечірка, наприклад.
Це перше. Друге – це такі світоглядні риси як толерантність. Важливо поважати один одного, той іб життя, який хтось обирає, якщо він не несе загрозу іншому. Цього у нас бракує, ми всі намагаємося змусити когось думати так чи інакше.
І третє – це, власне, відповідальність. Із відповідальністю у нас взагалі проблема. У нас всі вважають, що проблему має вирішувати держава. В державі одна людина – це президент. Він має бути якоюсь надлюдиною, яка здатна вирішити всі проблеми – від плювання в під’їзді до якихось там інших речей.
У нашому суспільстві можна говорити про те, що зараз у нас є конфлікт між безпекою і правами людини. І, на жаль, немає такого спільного розуміння, що нам потрібні права людини і нам потрібне це відчуття доброго громадянина у собі і у своєму сусідові для того, щоб могли разом жити і разом домовлятися.
Український народ протягом своєї багатовікової історії створив високохудожню літературу, яка посідає гідне місце в світовій культурі. Українська література має велике суспільно-політичне, пізнавальне і виховне значення, бо в ній показано історію народу, його боротьбу проти соціального і національного гніту, боротьбу за волю та щасливе життя. У літературі правдиво відображена соціальна дійсність: різні етапи життя народу, його надії і прагнення.
Художня література — вид мистецтва, що є одним із наймогутніших засобів пізнання людини, інструментом впливу надійність. Саме література розвиває свідомість людини, її почуття, волю, психіку, формує людський характер — отже, створює особистість.
Письменник узагальнює життєві явища, створює типові образи, виявляючи при цьому своє ставлення до подій. Значення письменника, його творчості, а отже літератури, виявляються у тому, наскільки правдиво виражені інтереси і мрії народу. Художня творчість повинна служити людям. З літературних полотен ми дізнаємося про минуле, про сучасне, бачимо мрії людини. В нашій уяві формуються нові поняття, в душах народжуються не знані досі почуття. Саме літературні твори ми сприймаємо насамперед серцем, а вже потім практичним розумом.
На мою думку, бути добрим громадянином в Україні – означає з повагою ставитися до місця, в якому ти живеш. Це може бути твій під’їзд, твоє подвір’я, твоя зупинка, ну і далі вже переходячи до масштабів району, міста. Це означає не смітити, не плювати, прибирати, домовлятися з іншими людьми, коли ти робиш ремонт або коли вечірка, наприклад.
Це перше. Друге – це такі світоглядні риси як толерантність. Важливо поважати один одного, той іб життя, який хтось обирає, якщо він не несе загрозу іншому. Цього у нас бракує, ми всі намагаємося змусити когось думати так чи інакше.
І третє – це, власне, відповідальність. Із відповідальністю у нас взагалі проблема. У нас всі вважають, що проблему має вирішувати держава. В державі одна людина – це президент. Він має бути якоюсь надлюдиною, яка здатна вирішити всі проблеми – від плювання в під’їзді до якихось там інших речей.
У нашому суспільстві можна говорити про те, що зараз у нас є конфлікт між безпекою і правами людини. І, на жаль, немає такого спільного розуміння, що нам потрібні права людини і нам потрібне це відчуття доброго громадянина у собі і у своєму сусідові для того, щоб могли разом жити і разом домовлятися.
Объяснение:
Український народ протягом своєї багатовікової історії створив високохудожню літературу, яка посідає гідне місце в світовій культурі. Українська література має велике суспільно-політичне, пізнавальне і виховне значення, бо в ній показано історію народу, його боротьбу проти соціального і національного гніту, боротьбу за волю та щасливе життя. У літературі правдиво відображена соціальна дійсність: різні етапи життя народу, його надії і прагнення.
Художня література — вид мистецтва, що є одним із наймогутніших засобів пізнання людини, інструментом впливу надійність. Саме література розвиває свідомість людини, її почуття, волю, психіку, формує людський характер — отже, створює особистість.
Письменник узагальнює життєві явища, створює типові образи, виявляючи при цьому своє ставлення до подій. Значення письменника, його творчості, а отже літератури, виявляються у тому, наскільки правдиво виражені інтереси і мрії народу. Художня творчість повинна служити людям. З літературних полотен ми дізнаємося про минуле, про сучасне, бачимо мрії людини. В нашій уяві формуються нові поняття, в душах народжуються не знані досі почуття. Саме літературні твори ми сприймаємо насамперед серцем, а вже потім практичним розумом.