Твір-опис місцевості – це зв'язний текст, який дає словесне зображення основних ознак міста, села, вулиці, подвір’я, площі. Щоб описати місцевість, потрібно вказати:
- де вона розташована;
- історичні відомості, пов’язані з нею;
- предмети (об’єкти), які є в цій місцевості.
Отже, складовими опису місцевості є опис місця й описи окремих предметів, які на цьому місці розташовані.

Великдень – величне свято для кожного із нас. моя сім’я ретельно готується. прибираємо, печемо паски та малюємо писанки. потім освячуємо ці дари. зранку ідемо до церкви. у ці дні вітаємося словами «христос воскрес». цікавими є народні гуляння біля церкви. можна побачити багатьох друзів, знайомих. дозволяється на свята усім бажаючим бити у дзвони. їх відлуння довго лунає навколо.    свята несуть радість, добро, зустрічі    великдень – це дуже велике свято для кожного із нас. у церкві ми освячуємо дари: паски, крашанки та писанки. у ці дні вітаються словами «христос воскрес». усі жителі гарно одягнуті. посмішки на устах. збирається родина за святковим столом. я з подругою люблю побити у дзвони біля церкви. там можна побачити друзів та знайомих. у ці дні дзвін майже не вщухає. багато охочих спробувати свою силу.    на великдень усі радіють.      вчора у місті була хороша сонячна погода. тепле сонечко привітно усміхалось до перехожих. посилало на землю яскраве проміння.      у цей святковий день було шумно і гамірно. гучні дзвони кликали до церкви. люди поспішали на службу. саме у ці великодні дні збереглась чудова традиція на наших теренах. після служби брами не зачиняються. вони відкриті з ранку до глибокого вечора. багато людей прямують подзвонити у церковні дзвони. далеко над дзвіницями розстелявся їх бум.      а сьогодні не обійшлося без веселого обливання. це так званий «обливний понеділок». особливо він тішить дітвору. у такий хороший сонячний день прохолодна вода не лякала перехожих.         великодні свята – це зустрічі в родинному колі, серед друзів. радість та надія на краще.         

мало хто в україні знає про юрія кульчицького, хоча цей українець відкрив європі запашний східний напій каву. родом він з української шляхетської родини кульчицьких-шелестовичів із самбірщини. замолоду пішов на січ. під час одного з походів юрій . кульчицький потрапив у полон, де досконало вивчив турецьку мову і звичаї. саме там він відкрив для себе неповторний смак та аромат кави. пізніше кульчицький служив в австрійській дипломатичній місії. він відіграв важливу роль у легендарній віденській битві, яка, до речі, зупинила турецький наступ на європу. крім будинку й медалі, рятівник отримав від міської влади відня триста мішків кави. зерна кави залишили в обозі турки, щоправда, австрійці вважали іх кормом для верблюдів. однак тварини каву їсти не захопли. підприємливий українець не розгубився й відкрив кав'ярню. віденцям кава припала до смаку. кульчицький, одягнувши турецький одяг, частував своїх гостей, пом'якшуючи смак кави медом, цукром, а згодом молоком і вершками. нині одна з віденських вулиць названа на честь героя-кавовара, на ній же українцеві встановлено погруддя.

он?