Чи ставили ви собі коли-небудь питання: «Що таке шляхетність?». Напевно, відповісти трохи складно. Одразу чомусь в голові виникає так званий аристократичний образ. Це спрацьовують стереотипи. Якщо людина знатного роду, то вона – шляхетна. Але чи це справді так?
Я вважаю, що шляхетність – це прояв внутрішній. Такий собі стрижень. Стрижень, який дозволяє правильно пройти життєвий шлях. Шляхетність завжди йде з середини. Яка різниця, хто був твоїм дідом-прадідом, якщо душа гнила, сповнена злості, лицемірства. Правду кажуть: «Справжня шляхетність не має роду». Й жодне у світі суспільство не прийме людської ницості чи від короля, чи від селянина.
Людська шляхетність перевіряється діями і тільки діями. Та у яких вчинках вона виявляється? Перш за все це здатність до самопожертви. Так, людина повинна жертвувати, допомагати нужденним, навіть якщо це безкорисливо. Це робить її духовно вищою з-поміж інших. Шляхетна особистість ніколи не принизить іншого, особливо слабшого. Вона цілеспрямована, має почуття власної гідності, добра, чуйна, терпляча. Така людина не дає порожніх обіцянок, не звалить провину на іншого.
Тож, я гадаю, що таку позитивну якість, як шляхетність може мати кожен. І тільки добрими справами людина її в собі оживить.
Дорослі часто повторюють, що потрібно вчитися. Не просто вчитися, а вчитися добре. Я ходжу кожен день в школу, де отримую якісь певні знання. Всьому навчити там не можуть, але ми можемо в школі отримати основні знання, які будуть розширюватися з часом.
Я хочу зрозуміти, навіщо мені потрібні ці знання. Вчитися - це означає брати участь у процесі отримання певної інформації. Якісь пізнавальні повідомлення надходять до нас від батьків, щось ми дізнаємося в навчальних закладах (школах, різноманітних секціях, студіях). Також ми щось взнаємо з телевізорів і комп'ютерів.
У чому полягає шляхетність людини?
Чи ставили ви собі коли-небудь питання: «Що таке шляхетність?». Напевно, відповісти трохи складно. Одразу чомусь в голові виникає так званий аристократичний образ. Це спрацьовують стереотипи. Якщо людина знатного роду, то вона – шляхетна. Але чи це справді так?
Я вважаю, що шляхетність – це прояв внутрішній. Такий собі стрижень. Стрижень, який дозволяє правильно пройти життєвий шлях. Шляхетність завжди йде з середини. Яка різниця, хто був твоїм дідом-прадідом, якщо душа гнила, сповнена злості, лицемірства. Правду кажуть: «Справжня шляхетність не має роду». Й жодне у світі суспільство не прийме людської ницості чи від короля, чи від селянина.
Людська шляхетність перевіряється діями і тільки діями. Та у яких вчинках вона виявляється? Перш за все це здатність до самопожертви. Так, людина повинна жертвувати, допомагати нужденним, навіть якщо це безкорисливо. Це робить її духовно вищою з-поміж інших. Шляхетна особистість ніколи не принизить іншого, особливо слабшого. Вона цілеспрямована, має почуття власної гідності, добра, чуйна, терпляча. Така людина не дає порожніх обіцянок, не звалить провину на іншого.
Тож, я гадаю, що таку позитивну якість, як шляхетність може мати кожен. І тільки добрими справами людина її в собі оживить.
Дорослі часто повторюють, що потрібно вчитися. Не просто вчитися, а вчитися добре. Я ходжу кожен день в школу, де отримую якісь певні знання. Всьому навчити там не можуть, але ми можемо в школі отримати основні знання, які будуть розширюватися з часом.
Я хочу зрозуміти, навіщо мені потрібні ці знання. Вчитися - це означає брати участь у процесі отримання певної інформації. Якісь пізнавальні повідомлення надходять до нас від батьків, щось ми дізнаємося в навчальних закладах (школах, різноманітних секціях, студіях). Також ми щось взнаємо з телевізорів і комп'ютерів.