Твір-опис пам'ятника ольги кобилянської у публіцистичному стилі (обсяг 1,5-2 сторінки).

Коли Василь Васильович відчиняє кватирку, в кімнату разом з гуркотом моря влітають холодні краплини. Будинок, де живе директор школи,  стоїть біля самісінького моря. З ганку можна гати, як біля берега  плавають прозорі медузи і повзають краби.Лампа з зеленим абажуром освітлює круглий стіл з купою школярських зошитів і всю невеличку кімнату. У кутку – етажерка, біля стіни – шафа з книжками. Карта земних півкуль  займає майже півстіни. Поряд з етажеркою націлилась у стелю  довжелезна підзорна труба на залізному триніжку.  Василь Васильович жартома зве її телескопом. Мабуть, це найдорожча для нього річ у кімнаті.Директор школи захоплюється астрономією. Тихими зоряними ночами він виносить  свій "телескоп” на ганок  і наводить його на небо. Зорі мерехтять перед його очима, таємничі планети проходять свою путь. А недалеко внизу зітхає сонне море…Василь Васильович сідає за стіл, присуває купу зошитів. Треба перевірити, як написали учні диктант.  Адже він не тільки директор, він викладає мову й літературу. Василь Васильович заглиблюється у роботу

-привіт! як твої справи? радий тебе бачити.
-привіт ! у мене все гаразд.
-що ти будеш купувати?
 -я завжди купую газету з телепрограмою та свій улюблений журнал
-а який твій улюблений журнал?
-це gameplay
-А про що він?
-У ньому розповідається про новини комп'ютерних ігор та новинки відеокарт.
-мене також це цікавить.скільки він коштує?
-У порівнянні з іншими журналама про комп'ютер він коштує недорого.
-добре. Я також придбаю цей журнал
-ти не ш, що купив саме цей журнал. він дуже цікавий і корисний.
-дякую! до побачення .
-до зустрічі