часть речи — имя существительное.
морфологические признаки
начальная форма: вечер (именительный падеж единственного числа);
постоянные признаки: нарицательное, неодушевлённое, мужской род, 2-е склонение;
непостоянные признаки: именительный падеж, единственное число.
украинский язык.
частина мови — іменник.
морфологічні ознаки
початкова форма: вечір (називний відмінок однини);
постійні ознаки: загальне, неживе, чоловічий рід, 2-е відмінювання;
непостійні ознаки: називний відмінок, однина
Объяснение:
Прислів’я та приказки про професії та все що з нею пов’язано
Ремісник, ремесло.
1. Більше ремесла — більше і злиднів (ІМФЕ, 1-5, 462, 7).
2. Було ремесло та хмелем заросло (Ном., 203; Укр. пр., 1963, 93, 508; ІМФЕ, 29-3, 144, 71); …та хмелем поросло (Укр. пр., 1955,208) .— Рос.: Даль, 522; біл.: Гр., 1, 146.
3. Вже моє ремесло бур’яном поросло (Укр. пр., 1963, 93).
4. В ремісника голота рука (Зін., 218; Ном., 203; Висл., 347; Фр.,III, 1, 3; Укр. пр., 1955, 61; 1963, 92).
5. З ремеслом дружити — в житті не тужити (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1,146.
6. Кожен ремісник мусить брехати (Прип., 276).
7. Поганеньке ремество краще доброго злодійства (Н. ск., 1971, 94).
8. а) Ремесло — золоте дно (Фр., III, 1, 9);
б) Ремесло має золоте дно (Н. ск., 1964, 69);
в) У ремесла золоте дно (Н. н., Черк.).
9. Ремесло — золотом обросло (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
10. Ремесло золото принесло (Прип., 276).
11. а) Ремесло — не за собою носити (Зін., 244; Ном., 203);
б) Ремесло за плечима не носить (Укр. пр., 1963, 92);
в) Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає (Укр. пр., 1936, 113; 1955, 61; 1963, 92; Н. ск., 1971, 94);
г) Не просить ремесло хліба, а само кормить (Іл., 264);
д) Ремесло — не коромисло, плеч пе від-тягне, а само прогодує (ІМФЕ, 8-4, 411, 44);
е) Ремесло — не коромисло, плечей не відтягне (Укр. пр., 1955, 61; Н. ск., 1971, 94);
є) Найменше ремесло — то коромисло (ІМФЕ, 29-3, 114, 167);
ж) Ремесло за плечима не носить, а трапиться, що й пригодиться (Укр. пр., 1936, 113; 1955, 61).— Рос.: Даль, 523; біл.: Гр., 1, 146.
12. Ремісник завів козу в хабузник (Прип., 276).
13. Реміспик: старі коцюбки направляє, а до нових, то майстра иаймає (Фр., III, 1, 9).
14. Учися ремесла такого, щоб міг жити з нього (Прип., 276).
15. Який ремісник, така робота (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 146.
часть речи — имя существительное.
морфологические признаки
начальная форма: вечер (именительный падеж единственного числа);
постоянные признаки: нарицательное, неодушевлённое, мужской род, 2-е склонение;
непостоянные признаки: именительный падеж, единственное число.
украинский язык.
частина мови — іменник.
морфологічні ознаки
початкова форма: вечір (називний відмінок однини);
постійні ознаки: загальне, неживе, чоловічий рід, 2-е відмінювання;
непостійні ознаки: називний відмінок, однина
Объяснение:
Прислів’я та приказки про професії та все що з нею пов’язано
Ремісник, ремесло.
1. Більше ремесла — більше і злиднів (ІМФЕ, 1-5, 462, 7).
2. Було ремесло та хмелем заросло (Ном., 203; Укр. пр., 1963, 93, 508; ІМФЕ, 29-3, 144, 71); …та хмелем поросло (Укр. пр., 1955,208) .— Рос.: Даль, 522; біл.: Гр., 1, 146.
3. Вже моє ремесло бур’яном поросло (Укр. пр., 1963, 93).
4. В ремісника голота рука (Зін., 218; Ном., 203; Висл., 347; Фр.,III, 1, 3; Укр. пр., 1955, 61; 1963, 92).
5. З ремеслом дружити — в житті не тужити (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1,146.
6. Кожен ремісник мусить брехати (Прип., 276).
7. Поганеньке ремество краще доброго злодійства (Н. ск., 1971, 94).
8. а) Ремесло — золоте дно (Фр., III, 1, 9);
б) Ремесло має золоте дно (Н. ск., 1964, 69);
в) У ремесла золоте дно (Н. н., Черк.).
9. Ремесло — золотом обросло (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
10. Ремесло золото принесло (Прип., 276).
11. а) Ремесло — не за собою носити (Зін., 244; Ном., 203);
б) Ремесло за плечима не носить (Укр. пр., 1963, 92);
в) Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає (Укр. пр., 1936, 113; 1955, 61; 1963, 92; Н. ск., 1971, 94);
г) Не просить ремесло хліба, а само кормить (Іл., 264);
д) Ремесло — не коромисло, плеч пе від-тягне, а само прогодує (ІМФЕ, 8-4, 411, 44);
е) Ремесло — не коромисло, плечей не відтягне (Укр. пр., 1955, 61; Н. ск., 1971, 94);
є) Найменше ремесло — то коромисло (ІМФЕ, 29-3, 114, 167);
ж) Ремесло за плечима не носить, а трапиться, що й пригодиться (Укр. пр., 1936, 113; 1955, 61).— Рос.: Даль, 523; біл.: Гр., 1, 146.
12. Ремісник завів козу в хабузник (Прип., 276).
13. Реміспик: старі коцюбки направляє, а до нових, то майстра иаймає (Фр., III, 1, 9).
14. Учися ремесла такого, щоб міг жити з нього (Прип., 276).
15. Який ремісник, така робота (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 146.