Кожна людина хоча б раз у житті замислювалася над тим, що на неї чекає. Кажуть, що заглядати у майбутнє означає спокушати долю, але чи так це? Є відмінність між пустопорожніми мріями та ретельно виплеканими планами, які до здійснити ці самі мрії. Але чи не марна це справа — будувати плани, не знаючи, здійсняться вони чи ні? Мабуть-таки не марна, тому що жодні блага не можуть впасти просто з неба, вони обов'язково стають результатом довгої та наполегливої праці, яка, у свою чергу, є результатом міркувань та плідних роздумів.
Сплановане життя — це не утопія. Жити відповідно до своїх планів не означає механічно існувати як робот, це значить поступово, крок за кроком йти до здійснення своїх бажань.
Звичайно, будь-хто хотів би жити за таким принципом: побажав — здійснилося. Щоправда, існує серйозна небезпека: людина не цінує легкої здобичі і не може повною мірою оцінити те, що отримала без зусиль.
Але про таке здійснення бажань не варто навіть говорити, тому що це все одно неможливо. До того ж, потрібно бути обережним зі своїми бажаннями, тому що вони можуть здійснитися.
Тож кращий варіант — це спочатку чітко окреслити перелік бажаного, а потім намагатися втілювати власними зусиллями, "на ходу" коректуючи його відповідно до вимог реального світу та нових власних потреб, бо людині притаманно постійно змінюватись та перебувати у русі (звісно, наслідком є зміна наших пріоритетів, іноді дуже непередбачувана).
Я не совсем ронимаю , что вы имеете в виду, но... что-то. Может возьмете урывки Завтра у нашій школі відбудеться виставка "Намалюй смайлик почуттів". Школа ніби жартує! Кожен клас повинен підготувати величезний смайлик і жартівливу виставу! Ми з класом почали готуватися. По-перше, моя однокласниця Марійка дуже гарно малює. На ватмані А1 вона зробила величезний смайлик! Він посміхався! Потім Данилко й Михайло почали розмальовувати його! Звичайно, дуже гарно вийшло! Я, Діана, Тарасик, Софія й класний керівник ррийнялись за виставу! Уявляєте, я був бабусею! Хоча, мені навіть вже подобається це! Діана була моєю поганою онучкою, а Тарасик ії горе-кавалером. Софія грала лисичку, а Юлія Миколпївна (класний керівник) матусю Діани.Ми попрацювали на славу і перемогли! Всі були раді! Ось так, школа вирішила пожартувати!Если что-то не так или не понятно, пиши в комментарии! Надо что-то написать, обращайся
Надіслати Розповісти Цвірінькнути
Яким я бачу своє майбутнє
Кожен — коваль своєї долі.
Аппій
Кожна людина хоча б раз у житті замислювалася над тим, що на неї чекає. Кажуть, що заглядати у майбутнє означає спокушати долю, але чи так це? Є відмінність між пустопорожніми мріями та ретельно виплеканими планами, які до здійснити ці самі мрії. Але чи не марна це справа — будувати плани, не знаючи, здійсняться вони чи ні? Мабуть-таки не марна, тому що жодні блага не можуть впасти просто з неба, вони обов'язково стають результатом довгої та наполегливої праці, яка, у свою чергу, є результатом міркувань та плідних роздумів.
Сплановане життя — це не утопія. Жити відповідно до своїх планів не означає механічно існувати як робот, це значить поступово, крок за кроком йти до здійснення своїх бажань.
Звичайно, будь-хто хотів би жити за таким принципом: побажав — здійснилося. Щоправда, існує серйозна небезпека: людина не цінує легкої здобичі і не може повною мірою оцінити те, що отримала без зусиль.
Але про таке здійснення бажань не варто навіть говорити, тому що це все одно неможливо. До того ж, потрібно бути обережним зі своїми бажаннями, тому що вони можуть здійснитися.
Тож кращий варіант — це спочатку чітко окреслити перелік бажаного, а потім намагатися втілювати власними зусиллями, "на ходу" коректуючи його відповідно до вимог реального світу та нових власних потреб, бо людині притаманно постійно змінюватись та перебувати у русі (звісно, наслідком є зміна наших пріоритетів, іноді дуже непередбачувана).
Завтра у нашій школі відбудеться виставка "Намалюй смайлик почуттів". Школа ніби жартує!
Кожен клас повинен підготувати величезний смайлик і жартівливу виставу! Ми з класом почали готуватися. По-перше, моя однокласниця Марійка дуже гарно малює. На ватмані А1 вона зробила величезний смайлик! Він посміхався! Потім Данилко й Михайло почали розмальовувати його! Звичайно, дуже гарно вийшло! Я, Діана, Тарасик, Софія й класний керівник ррийнялись за виставу! Уявляєте, я був бабусею! Хоча, мені навіть вже подобається це! Діана була моєю поганою онучкою, а Тарасик ії горе-кавалером. Софія грала лисичку, а Юлія Миколпївна (класний керівник) матусю Діани.Ми попрацювали на славу і перемогли! Всі були раді!
Ось так, школа вирішила пожартувати!Если что-то не так или не понятно, пиши в комментарии! Надо что-то написать, обращайся