Твір опис про михайлівського золотоверхого собору з планом.іть

1. Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна.

2. Вражений небаченим видовищем, хірург прикіпів до місця.

3. Утомлений душею, він пішов не на поле, а в ліси.

4. Край моря сонце золотить укриті лісом гори.

5. Роботу, відкладену на потім, прокленуть нащадки.

6. Дерево, посаджене у горщик, не дуже й розростається.

7. Біля крашанок стають дві малі й пухкі пасочки, зготовлені на курячих яйцях.

8. На столі - дерев’яні ложки, политі блискучою поливою.

9. Намальовані вправною рукою вишні червоніють на делці кожної ложки.

10. На рушник лягають крашанки, фарбовані в цибулинні.

Одні кажуть, що друзі перевіряються в біді. Інші наполягають на тому, що справжній друг той, Чи є місце заздрощам у товариських стосунках.

На мою думку, правильне і перше, і друге твердження. Адже справжній друг має і допомагати, і радіти за тебе. Та якщо у тебе все-таки є такий чудовий друг, то теж потрібно намагатися дотримуватися цих правил. Бо той, хто не до в тяжку хвилину, той автоматично перестає бути другом. А якщо не радіти за чужі успіхи, то зі сторони може здатися, що ти просто заздриш.

І тут ми плавно переходимо до заздрості. Те, шо заздрити не можна, знає кожен. Та от чи справді він ніколи не заздрить? Ще краще усі знають, що у дружбі заздрощам не місце. А як щодо товаришів - вони ж не друзі. Але все-таки заздрити не можна нікому - навіть незнайомим людям, не кажучи вже про товаришів та найкращих друзів.