Тарас Григорович Шевченко залишив після себе понад тисячу самих різноманітних творів. І він є не тільки дуже видатним поетом чи прозаїком, але і драматургом, художником, мислителем. Насправді геній українського Кобзаря надзвичайно різноманітний. Більшість людей знають, чо він писав вірші. Але він створив 9 повістей та багато драматичних творів. Але найбільше він прославився завдяки “Кобзареві”. Найважливішою рисою творчості Т.Шевченка є його надзвичайна волелюбність. Найвизначніші його твори – це спів про свободу та уславлення незалежності. В його творах часто зустрічається слово “свобода” з яскравими епітетами. Улюблений герой поета – це народний витязь або запорізький козак. Дуже часто зустрічається і гайдамака-повстанець, який виступає як поборник рідного краю. Читаючи твори Великого Кобзаря, можна зрозуміти, що більшість із них спрямована проти свавілля царської влади та проти кріпосницького права. Його часто називають не інакше як революціонером літературної форми. Т.Г.Шевченко відігравав дуже важливу роль у тому, щоб домогтися об’єднання прогресивних сил всього українського народу. У своїх творах поет зображує дійсність, але водночас оспівує і героїчне минуле рідного народу. Окрім того, творчість Кобзаря пов’язана з становленням української мови. Йому вдалося майже неможливе – вивести свою рідну мову на всесвітній рівень. В часи, коли жив Т.Шевченко, панувала така ідеологія, яка примушувала багатьох видатних людей замовкати назавжди. Любе правдиве слово переслідувалося, панувала офіційна брехня. Але Кобзар не боявся оспівувати свободу, тому що знав: слово невмируще і воно живе своєю правдою.
- Цікаво. Я в Донецькій області взагалі ще не бував. А ти бував у Одесі?
- Так, минулої осені ми їздили на екскурсію до Одеси.
- От добре! Тобі сподобалося наше місто?
- Так, а найбільше мені сподобалися Потьомкінські сходи та гарний вид на морський вокзал. Дуже велична картина. Я обожнюю кораблі. Можливо, стану моряком.
- А в твоєму місті є море? Адже Донецька область має вихід до моря. Вибач, я не дуже добре географію знаю.
- Ні, в нас моря немає, адже ми знаходимося на півночі області. В нас завод металургійний є. Раніше у нашому місті працювало кілька потужних підприємств, але потім вони порозвалювалися.
- Мабуть, Костянтинівка – невелике та затишне місто?
- Так, невелике. Воно було б затишнішим, якби завод не димив та не коптив так. Мешканці міста скаржаться.
- А якщо ти вирішиш стати моряком, то приїдеш вчитися до нас, в Одесу?
- Так, до вашої морської академії. Або до Маріуполя, де є її філіал.
- Здрастуй! Мене звати Миколка.
Привіт! Я Мишко. Ти з якого міста приїхав?
- Я з Одеси. А ти?
- А я з Костянтинівки .
- А в якій це області?
У Донецькій.
- Цікаво. Я в Донецькій області взагалі ще не бував. А ти бував у Одесі?
- Так, минулої осені ми їздили на екскурсію до Одеси.
- От добре! Тобі сподобалося наше місто?
- Так, а найбільше мені сподобалися Потьомкінські сходи та гарний вид на морський вокзал. Дуже велична картина. Я обожнюю кораблі. Можливо, стану моряком.
- А в твоєму місті є море? Адже Донецька область має вихід до моря. Вибач, я не дуже добре географію знаю.
- Ні, в нас моря немає, адже ми знаходимося на півночі області. В нас завод металургійний є. Раніше у нашому місті працювало кілька потужних підприємств, але потім вони порозвалювалися.
- Мабуть, Костянтинівка – невелике та затишне місто?
- Так, невелике. Воно було б затишнішим, якби завод не димив та не коптив так. Мешканці міста скаржаться.
- А якщо ти вирішиш стати моряком, то приїдеш вчитися до нас, в Одесу?
- Так, до вашої морської академії. Або до Маріуполя, де є її філіал.