Итинство... Скільки незабутніх років ми проводимо у школі! Школа — наш другий дім. І кожен з нас мріє, щоб у цьому домі було тепло і затишно, надійно і спокійно. Цей затишок у школі створюють учні, вчителі, інші працівники. Я люблю свою школу. Люблю слухати вранці спів дзвоника, який скликає учнів на урок до світлих просторих класних кімнат. Люблю перерви, на яких можна пограти в м'яча, збігати до їдальні. Ох, ця їдальня! А які там смачні страви! Люблю цікаві уроки літератури, цікаві задачі з математики. У нашій школі дружний колектив учнів та вчителів. Протягом року проходить багато турнірів, конкурсів, олімпіад, змагань... До речі, у нас неоднорідна рейтингова система: чим краше навчаєшся, тим ти вище по шкалі рейтингу. Це гарний стимул для учнів. Кожен намагається краще вчитися, бути дисциплінованим. У цій сисемі присутній елемент азарту. Кожен з нас намагається покращити свій результат, піднятися на вищу сходинку у рейтингу. Я люблю свою школу. У ній прекрасні талановиті викладачі. Вони кожного дня сіють зерна своїх знань у наші душі. Через деякий час воно проросте, дасть свої сходи. У моєму шкільному домі — спокійно, затишно; я люблю його за те, що на мене тут завжди чекають і радіють моїм успіхам.
у будь-якої людини є потреба цікаво провести вільний час. якусь частину цього часу ми витрачаємо на сімейні справи або спілкування з друзями, але цого не досить для задоволення. в кожній людській душі живе мрія, яка вимагає від нас дій, спрямованих на її реалізацію. ми малюємо, танцюємо, вивчаємо іноземні мови – і наші мрії оживають, а разом з ними ожває навколишній світ.
моя улюблена справа- читати. байдуже що: книжки, журнали, газети, статті з інтернету. мабуть всю світову інформацію я отримую не очима або вухами, а за літер, які в слова, потім в речення і тексти. моя уява заповнює однобарвне буденне життя фантастичними подіями та небаченими кольорами. я захоплююся книжковими героями, разом з ними плачу та сміюсь, люблю і ненавиджу. виникає таке відчуття, ніби у мене багато нових знайомих, і всім я дуже потрібна.
візьміть у руки стару газету або книгу, вдихніть аромат часу. можливо їх читали ваші батьки, їх переживання назавжди залишились на цих сторінках, стали . так само ті книжки, які прочитаєте ви, стануть вашими . неважливо, гарні ці спогади чи печальні, головне – вони ваші, особисті. будь-яка щира ємоція – це цеглинка у ваш культурний розвиток, сходинка до взаєморозуміння зі світом.
крім того читання непомітно поповнює словниковий запас, є вживати правильно вирази, тренує увагу і пам`ять. також покращуються знання з граматики, бо наш розум на рівні підсвідомості фіксує вірне написання речень та текстів. начитаній людині комфортно в будь-якій компанії, завжди є що розповісти та зацікавити співбесідників.
мені дуже подобається читати, і я бачу в цій потребі багато плюсів: розважаючись,отримую нові знання, підвищую свій культурний рівень, роблю внесок в своє майбутнє. загалом, відчувати себе освіченою людиною – не останнє задоволення в цому світі!
другий дім. І кожен з нас мріє, щоб у цьому домі було тепло і затишно, надійно і спокійно. Цей затишок у школі створюють учні, вчителі, інші працівники.
Я люблю свою школу. Люблю слухати вранці спів дзвоника, який скликає учнів на урок до світлих просторих класних кімнат.
Люблю перерви, на яких можна пограти в м'яча, збігати до їдальні. Ох, ця їдальня! А які там смачні страви!
Люблю цікаві уроки літератури, цікаві задачі з математики. У нашій школі дружний колектив учнів та вчителів. Протягом року проходить багато турнірів, конкурсів, олімпіад, змагань...
До речі, у нас неоднорідна рейтингова система: чим краше навчаєшся, тим ти вище по шкалі рейтингу. Це гарний стимул для учнів. Кожен намагається краще вчитися, бути дисциплінованим. У цій сисемі присутній елемент азарту. Кожен з нас намагається покращити свій результат, піднятися на вищу сходинку у рейтингу.
Я люблю свою школу. У ній прекрасні талановиті викладачі. Вони кожного дня сіють зерна своїх знань у наші душі. Через деякий час воно проросте, дасть свої сходи.
У моєму шкільному домі — спокійно, затишно; я люблю його за те, що на мене тут завжди чекають і радіють моїм успіхам.
ответ:
моя улюблена справа.
у будь-якої людини є потреба цікаво провести вільний час. якусь частину цього часу ми витрачаємо на сімейні справи або спілкування з друзями, але цого не досить для задоволення. в кожній людській душі живе мрія, яка вимагає від нас дій, спрямованих на її реалізацію. ми малюємо, танцюємо, вивчаємо іноземні мови – і наші мрії оживають, а разом з ними ожває навколишній світ.
моя улюблена справа- читати. байдуже що: книжки, журнали, газети, статті з інтернету. мабуть всю світову інформацію я отримую не очима або вухами, а за літер, які в слова, потім в речення і тексти. моя уява заповнює однобарвне буденне життя фантастичними подіями та небаченими кольорами. я захоплююся книжковими героями, разом з ними плачу та сміюсь, люблю і ненавиджу. виникає таке відчуття, ніби у мене багато нових знайомих, і всім я дуже потрібна.
візьміть у руки стару газету або книгу, вдихніть аромат часу. можливо їх читали ваші батьки, їх переживання назавжди залишились на цих сторінках, стали . так само ті книжки, які прочитаєте ви, стануть вашими . неважливо, гарні ці спогади чи печальні, головне – вони ваші, особисті. будь-яка щира ємоція – це цеглинка у ваш культурний розвиток, сходинка до взаєморозуміння зі світом.
крім того читання непомітно поповнює словниковий запас, є вживати правильно вирази, тренує увагу і пам`ять. також покращуються знання з граматики, бо наш розум на рівні підсвідомості фіксує вірне написання речень та текстів. начитаній людині комфортно в будь-якій компанії, завжди є що розповісти та зацікавити співбесідників.
мені дуже подобається читати, і я бачу в цій потребі багато плюсів: розважаючись,отримую нові знання, підвищую свій культурний рівень, роблю внесок в своє майбутнє. загалом, відчувати себе освіченою людиною – не останнє задоволення в цому світі!