У кожного є свою мрія,адже,як було сказано колись одним мудрецем,якщо у людини є незбагненна мета,до якої він прагне,то саме завдяки цьому він і відчуває себе живим.І це дійсно так,адже ми живемо своїми мріями і бажаємо,щоб вона збулася,а коли це відбувається,то у нас з'являються нові задуми.Тому мрію можна сміливо порівняти з квитком у майбутнє і кожен звичайно ж,хоче скористатися ним.Хтось бажає стати актрисою,хтось співачкою,спорсменом або балериною.У мене,як,втім,і у всіх людей теж є власна мета.І я завжди думаю про неї.Безумовно,вона не одна. По-перше,я мрію,я мрію присвятити свій вільний час подорожами.В майбутньому це буде моїм улюбленим хобі.Не дарма кажуть,що якщо у людини на шляху зустрічаються важкі перепони,то значить вона на вірній дорозі.Потрібно вчитися долати свій страх,труднощі,і тільки тоді заповітна мрія обов'язково здійсниться.
Мало хто любить самотність. Воно пригнічує і вганяє в депресію. Ми завжди намагаємося бути в якому б то не було суспільстві. Не важливо в якому. Головне, щоб тиша не оточувала нас повністю. Адже суспільство відіграє величезну роль у нашому житті. Воно виховує нас, направляє нас, впливає на все наше життя. І відрив від цього звичного кола може бути досить складний для нас. Але часом суспільства стає занадто багато. Тоді людині хочеться самотності, і в цьому немає нічого поганого.
Самотність. Всі сприймають її як якусь невдачу або безталання. Адже якщо людина самотня, значить вонапостійно програє. Переможець не може бути самотнім. Навколо нього завжди друзі, рідні та знайомі. А раз людина самотня, то щось з ним не так. Але це не так. Багато людей прагнуть побути на самоті. Наприклад, ви великий начальник. У вас цілий день дзвінки та зустрічі, навіть у пробці ви з кимось розмовляєте. Упевнений, що прийшовши додому, перше, чого ви захочете - це тиші й самотності.
Адже у кожної людини є свій особистий р. Це деяка зона навколо себе, в яку ніхто не допускається. І ви самі знаєте, що порушення оточуючими нашого особистого нічого доброго для нас не несе. Нас це дратує і злить, а може навіть викликає агресію. Тобто, природа сама заклала в нас невелику тягу до перебування наодинці з собою. Хоча б у зоні особистого Самотність допомагає ясніше мислити
Всі ми живемо в містах і відмінно уявляємо собі як працює ця величезна система. Ми постійно кудись біжимо: з роботи додому, від знайомих до друзів, з однієї зустрічі на іншу. Всі ці мишачі перегони стають причиною того, що ми не встигаємо подумати. Наша голова постійно зайнята думками про роботу, будинок, дзвінки і т.д. Зупиніться. Знайдіть хоча б один день в тижні, коли ви будете надані самим собі, думати тільки про те, що вам подобається, і робити тільки те, що ви хочете. Повірте, присвятивши день тільки собі, ви здивуєтеся своїм думкам. Адже не дарма багато шедеврів були створені майстрами своєї справи саме в самоті. Може, ви несподівано знайдете неординарну розгадку давньої проблеми. А раніше ви не могли її вирішити, адже голова постійна була забита іншим.
Есе про мою заповітну мрію.
У кожного є свою мрія,адже,як було сказано колись одним мудрецем,якщо у людини є незбагненна мета,до якої він прагне,то саме завдяки цьому він і відчуває себе живим.І це дійсно так,адже ми живемо своїми мріями і бажаємо,щоб вона збулася,а коли це відбувається,то у нас з'являються нові задуми.Тому мрію можна сміливо порівняти з квитком у майбутнє і кожен звичайно ж,хоче скористатися ним.Хтось бажає стати актрисою,хтось співачкою,спорсменом або балериною.У мене,як,втім,і у всіх людей теж є власна мета.І я завжди думаю про неї.Безумовно,вона не одна. По-перше,я мрію,я мрію присвятити свій вільний час подорожами.В майбутньому це буде моїм улюбленим хобі.Не дарма кажуть,що якщо у людини на шляху зустрічаються важкі перепони,то значить вона на вірній дорозі.Потрібно вчитися долати свій страх,труднощі,і тільки тоді заповітна мрія обов'язково здійсниться.
Мало хто любить самотність. Воно пригнічує і вганяє в депресію. Ми завжди намагаємося бути в якому б то не було суспільстві. Не важливо в якому. Головне, щоб тиша не оточувала нас повністю. Адже суспільство відіграє величезну роль у нашому житті. Воно виховує нас, направляє нас, впливає на все наше життя. І відрив від цього звичного кола може бути досить складний для нас. Але часом суспільства стає занадто багато. Тоді людині хочеться самотності, і в цьому немає нічого поганого.
Самотність. Всі сприймають її як якусь невдачу або безталання. Адже якщо людина самотня, значить вонапостійно програє. Переможець не може бути самотнім. Навколо нього завжди друзі, рідні та знайомі. А раз людина самотня, то щось з ним не так. Але це не так. Багато людей прагнуть побути на самоті. Наприклад, ви великий начальник. У вас цілий день дзвінки та зустрічі, навіть у пробці ви з кимось розмовляєте. Упевнений, що прийшовши додому, перше, чого ви захочете - це тиші й самотності.
Адже у кожної людини є свій особистий р. Це деяка зона навколо себе, в яку ніхто не допускається. І ви самі знаєте, що порушення оточуючими нашого особистого нічого доброго для нас не несе. Нас це дратує і злить, а може навіть викликає агресію. Тобто, природа сама заклала в нас невелику тягу до перебування наодинці з собою. Хоча б у зоні особистого Самотність допомагає ясніше мислити
Всі ми живемо в містах і відмінно уявляємо собі як працює ця величезна система. Ми постійно кудись біжимо: з роботи додому, від знайомих до друзів, з однієї зустрічі на іншу. Всі ці мишачі перегони стають причиною того, що ми не встигаємо подумати. Наша голова постійно зайнята думками про роботу, будинок, дзвінки і т.д. Зупиніться. Знайдіть хоча б один день в тижні, коли ви будете надані самим собі, думати тільки про те, що вам подобається, і робити тільки те, що ви хочете. Повірте, присвятивши день тільки собі, ви здивуєтеся своїм думкам. Адже не дарма багато шедеврів були створені майстрами своєї справи саме в самоті. Може, ви несподівано знайдете неординарну розгадку давньої проблеми. А раніше ви не могли її вирішити, адже голова постійна була забита іншим.