У наш час інформаційних технологій можемо безпомилково ствержувати що двері до будь-яких знань відкриті кожній людині.Але помічаємо ,що школярі не надто наполегливо засвоюють матеріал.З одної сторони знання шкільної програми можна вважати як потрібними так і нав"язаними.Учнів не вчать цікавитись,а вчать мовчазно,наче раби,приймати те що не завжди подобається.Хороший вислів :"Гризти граніт науки".Коли нам потрібні сучасні,необхідні для життя плоди розуму власних міркувань,солодкі та життєво необхібні як вода,ми гриземо камінь.Молодші школяри які привикли до думки,що їхні питання "недоречні" з погляду страших ,замикаються та небажають розвиватись у пізаннні світу.Не тільки шляхи до знань відкриті кожному але й бажання.Інше питання чи до оточення власної сім"ї,домашня та шкільна атмосфера,розвивати це натхнення дослідження основ буття,чи замкне юний розум.Коли дитина усвідомлює що її бачення є байдужі суспльству,відповідно в неї гасне потяг до життя,його різнобічності.Наступна та найскладніша для батьків стадія,це період пожинання їхніх плодів виховання,а саме підліток спирається на авторитети,що приносить світ,а не на вибір власних переконань.Важливо віднайти особисту жагу до правди,знань,боротись за неї,незважаючи на думку соціума,та рости у напрямках які цікавлять тебе.Такі люди стають вчителями для інших,повадирями сліпих,вони необхідні сучасному світу,який старається погасити вогні дитячих очей.Ці особистості приносять найбільшу користь.
був теплий але холодноватий ранок , це пташки не почали спивати . приходить раптом син до батка в свитло-синий кожухи и говоре :
Тату ,це ненависне сонце з свойм братим морозенком и свойм сином сонченком вже вивели мене . то жарко тохолодно тильки й одивай кожух и знимай його _ говорить син багача
и той багач солдатам приказав спиймати сонце и його на цеп же зараз т посатити и йсти не давати й непойти.
недовго мучилося сонце вже и згинуло воно в неволи нечистий .
и сонячник як це почуло збушувало не зна як нелюд наказать й пишло воно наземлю из братами морозом и громом в людському подобии .
видавали себе за людейц наши люти воини але як почули що вси танцюють и спивают ,и ралиють з смерти сонця старшого . и нестримався синячник вид злости нелюдскот в свою подобу перетворився и прийшов до людей з болем на серци
видтоди постийно йде дощь .гримить грим палае блискавка и холод йде неминучий .
У наш час інформаційних технологій можемо безпомилково ствержувати що двері до будь-яких знань відкриті кожній людині.Але помічаємо ,що школярі не надто наполегливо засвоюють матеріал.З одної сторони знання шкільної програми можна вважати як потрібними так і нав"язаними.Учнів не вчать цікавитись,а вчать мовчазно,наче раби,приймати те що не завжди подобається.Хороший вислів :"Гризти граніт науки".Коли нам потрібні сучасні,необхідні для життя плоди розуму власних міркувань,солодкі та життєво необхібні як вода,ми гриземо камінь.Молодші школяри які привикли до думки,що їхні питання "недоречні" з погляду страших ,замикаються та небажають розвиватись у пізаннні світу.Не тільки шляхи до знань відкриті кожному але й бажання.Інше питання чи до оточення власної сім"ї,домашня та шкільна атмосфера,розвивати це натхнення дослідження основ буття,чи замкне юний розум.Коли дитина усвідомлює що її бачення є байдужі суспльству,відповідно в неї гасне потяг до життя,його різнобічності.Наступна та найскладніша для батьків стадія,це період пожинання їхніх плодів виховання,а саме підліток спирається на авторитети,що приносить світ,а не на вибір власних переконань.Важливо віднайти особисту жагу до правди,знань,боротись за неї,незважаючи на думку соціума,та рости у напрямках які цікавлять тебе.Такі люди стають вчителями для інших,повадирями сліпих,вони необхідні сучасному світу,який старається погасити вогні дитячих очей.Ці особистості приносять найбільшу користь.
Сонячник син-сонця
був теплий але холодноватий ранок , це пташки не почали спивати . приходить раптом син до батка в свитло-синий кожухи и говоре :
Тату ,це ненависне сонце з свойм братим морозенком и свойм сином сонченком вже вивели мене . то жарко тохолодно тильки й одивай кожух и знимай його _ говорить син багача
и той багач солдатам приказав спиймати сонце и його на цеп же зараз т посатити и йсти не давати й непойти.
недовго мучилося сонце вже и згинуло воно в неволи нечистий .
и сонячник як це почуло збушувало не зна як нелюд наказать й пишло воно наземлю из братами морозом и громом в людському подобии .
видавали себе за людейц наши люти воини але як почули що вси танцюють и спивают ,и ралиють з смерти сонця старшого . и нестримався синячник вид злости нелюдскот в свою подобу перетворився и прийшов до людей з болем на серци
видтоди постийно йде дощь .гримить грим палае блискавка и холод йде неминучий .