175 н.в. сто сімдесят п"ять р.в. ста сімдесяти (сімдесятьох) п"яти (п"ятьох) д.в ста сімдесятьом п"ятьом зн.в. сто сімдесят п"ять ор.в. ста сімдесятьма п"ятьма м.в. на ста сімдесяти п"ятьох
600 н.в. шістсот р. шестисот д. шестистам зн. шістсот ор. шістьмастами (шістьомастами) м. на шестистах
7 н.в. сім р. семи (сімох) д. семи (сімом) зн. сім ор. сьома (сімома) м. на семи (сімох)
12 н. дванадцять р. дванадцятьох д. дванадцятьом зн. дванадцять ор. дванадцятьма м. на дванадцятьох
50 н. п"ятдесят р. п"ятдесяти (п"ятдесятьох) д. п"ятдесяти (п"ятдесятьом) зн. п"ятдесят (п"ятдесятьох) ор. п"ятдесятьма м. на п"ятдесяти (п"ятдесятьох)
0 н. нуль р. нуля д. нулю зн. нуль ор. нулем м. на нулі
1000000 н. мільйон р. мільйона д. мільйону зн. мільйон ор. мільйоном м. на мільйоні
1000000000 н. мільярд р. мільярда д. мільярду зн. мільярд ор. мільярдом м. на мільярді
1. Варіант, який є закінченням визначення. Чуже мовлення, передане дослівно, без змін, називається… Г) цитатою.
2. Рядок, де є непряма мова: B) Варвара запитала у начальника, чи можна послати телеграму в Москву: у неї там занедужала мати (Л. Первомайський).
3. Рядок, у якому цитату записано правильно: Б) «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова…» – писав Панас Мирний.
4. Речення, яке відповідає схемі: «П», – а.
Б) «Ніщо так не красить людину, як натхнення», – подумала Ярославна (О. Гончар).
5. Речення, де правильно розставлено всі знаки при прямій мові: Г) Бабуся питає: «А що, дітки? Чого прийшли, мої соколята?» (Марко Вовчок).
6. Речення, у якому допущено помилку при заміні прямої мови непрямою: B) Карпо запитав, чи будете ставити паркан, чи без паркану обійдеться.
7. Відповідність між поняттями та прикладами. 1) Пряма мова: Г. Г) «Та чим же я вам досадив?» – Ягнятко, плачучи, питає (Л. Глібов). 2) Діалог: В. В) – Добридень дідусю! – вітається хлопчик. – Добридень, синку! – радіє дід. – Сідай, я тебе яблучком почастую з медом (О. Іваненко). 3) Непряма мова: А. А) Мати через пліт запитала сина, куди він зібрався (М. Стельмах). 4) Цитата: Б. Б) М. Рильський говорив, що «слово «вчитель» з давніх-давен користується великою шаною у народі».
8. Відповідність між схемами та реченнями 1) А: «П!» Б) І голос сильний нам з гори, як грім, гримить: «Лупайте цю скалу!» (І. Франко)
2) «П!» – а.
Г) «Здоров був, любий!» – жінка говорила, а в голосі її сльоза бриніла (Леся Українка). 3) «П, – а, – п?»
Д) «За що ж, – хто-небудь попитає, – Зозуля Півня вихваляє?» (Л. Глібов). 4) «П, – а. – П!» B) «Мої друзі – вбогі бідолахи, – говорить Кармель. – От мої друзі!» (Марко Вовчок).
9. Відповідність між реченнями та розділовими знаками, пропущеними у них. 1) Кома:
В) «Я цієї пісні ніколи не чув(,) – сказав студентові Тарас. – Ви її всю знаєте?» (О. Іваненко) 2) Двокрапка:
Д) Зозуля прилетіла до чорного Дрозда, питає(:) «Що ти робиш?» (Г. Сковорода) 3) Лапки:
А) «Прощай, Самсоне! – крикнула зрадлива. – Ти думав, що для тебе я забуду родину?(») (Леся Українка) 4) Тире: Б) «Чого ж тебе понесло в поле? Чого?» (–) допитувалась мати (С. Васильченко).
н.в. сто сімдесят п"ять
р.в. ста сімдесяти (сімдесятьох) п"яти (п"ятьох)
д.в ста сімдесятьом п"ятьом
зн.в. сто сімдесят п"ять
ор.в. ста сімдесятьма п"ятьма
м.в. на ста сімдесяти п"ятьох
600
н.в. шістсот
р. шестисот
д. шестистам
зн. шістсот
ор. шістьмастами (шістьомастами)
м. на шестистах
7
н.в. сім
р. семи (сімох)
д. семи (сімом)
зн. сім
ор. сьома (сімома)
м. на семи (сімох)
12
н. дванадцять
р. дванадцятьох
д. дванадцятьом
зн. дванадцять
ор. дванадцятьма
м. на дванадцятьох
50
н. п"ятдесят
р. п"ятдесяти (п"ятдесятьох)
д. п"ятдесяти (п"ятдесятьом)
зн. п"ятдесят (п"ятдесятьох)
ор. п"ятдесятьма
м. на п"ятдесяти (п"ятдесятьох)
0
н. нуль
р. нуля
д. нулю
зн. нуль
ор. нулем
м. на нулі
1000000
н. мільйон
р. мільйона
д. мільйону
зн. мільйон
ор. мільйоном
м. на мільйоні
1000000000
н. мільярд
р. мільярда
д. мільярду
зн. мільярд
ор. мільярдом
м. на мільярді
1. Варіант, який є закінченням визначення.
Чуже мовлення, передане дослівно, без змін, називається…
Г) цитатою.
2. Рядок, де є непряма мова:
B) Варвара запитала у начальника, чи можна послати телеграму в Москву: у неї там занедужала мати (Л. Первомайський).
3. Рядок, у якому цитату записано правильно:
Б) «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова…» – писав Панас Мирний.
4. Речення, яке відповідає схемі: «П», – а.
Б) «Ніщо так не красить людину, як натхнення», – подумала Ярославна (О. Гончар).
5. Речення, де правильно розставлено всі знаки при прямій мові:
Г) Бабуся питає: «А що, дітки? Чого прийшли, мої соколята?» (Марко Вовчок).
6. Речення, у якому допущено помилку при заміні прямої мови непрямою:
B) Карпо запитав, чи будете ставити паркан, чи без паркану обійдеться.
7. Відповідність між поняттями та прикладами.
1) Пряма мова: Г.
Г) «Та чим же я вам досадив?» – Ягнятко, плачучи, питає (Л. Глібов).
2) Діалог: В.
В) – Добридень дідусю! – вітається хлопчик.
– Добридень, синку! – радіє дід. – Сідай, я
тебе яблучком почастую з медом (О. Іваненко).
3) Непряма мова: А.
А) Мати через пліт запитала сина, куди він зібрався (М. Стельмах).
4) Цитата: Б.
Б) М. Рильський говорив, що «слово «вчитель» з давніх-давен користується великою шаною у народі».
8. Відповідність між схемами та реченнями
1) А: «П!»
Б) І голос сильний нам з гори, як грім, гримить: «Лупайте цю скалу!» (І. Франко)
2) «П!» – а.
Г) «Здоров був, любий!» – жінка говорила, а в голосі її сльоза бриніла (Леся Українка).
3) «П, – а, – п?»
Д) «За що ж, – хто-небудь попитає, – Зозуля Півня вихваляє?» (Л. Глібов).
4) «П, – а. – П!»
B) «Мої друзі – вбогі бідолахи, – говорить Кармель. – От мої друзі!» (Марко Вовчок).
9. Відповідність між реченнями та розділовими знаками, пропущеними у них.
1) Кома:
В) «Я цієї пісні ніколи не чув(,) – сказав студентові Тарас. – Ви її всю знаєте?» (О. Іваненко)
2) Двокрапка:
Д) Зозуля прилетіла до чорного Дрозда, питає(:) «Що ти робиш?» (Г. Сковорода)
3) Лапки:
А) «Прощай, Самсоне! – крикнула зрадлива. – Ти думав, що для тебе я забуду родину?(») (Леся Українка)
4) Тире:
Б) «Чого ж тебе понесло в поле? Чого?» (–) допитувалась мати (С. Васильченко).