Ця розповідь від моєї матері вона справжня. Мама мені розповіла, що у моєї прабабусі, в хаті, де вона жила, був святий кут, і в ньому висіло багато ікон, які після смерті маминої прабабусі залишилися у її дочки, моєї прабабусі. Прабабуся зуміла зберегти ці ікони, незважаючи ні на що. Особливо дуже важко довелося під час війни, коли німці приходили в село. Вона їх ховала, переживала, щоб їх не знайшли і не забрали, бо дуже дорожила ними. За переказами, ці ікони з'явилися в нашому роду на весіллі, і вважалося, що вони несуть мир і добро в сім'ю. Прабабуся передала ікони своїм дітям: моїй бабусі і її братові і сестрам. Коли прабабуся була дуже старенька, вона строго наказувала своїм дітям зберігати традицію: передавати ікони у спадок своїм дітям, щоб у сім'ях був спокій і благополуччя. І так донині ми передаємо свої цінності з покоління в покоління.
це як розбірати слова:
морфологічний розбір іменника
1. частина мови.
2. початкова форма іменника (називний відмінок однини).
3. власна чи загальна назва.
4. назва істоти чи неістоти.
5. змінний чи незмінний.
6. назва речовини, матеріалу, ознаки, предмета, дії, процесу, стану.
7. конкретне поняття чи абстрактне.
8. можливо, збірний.
9. число (однина, множина).
10. рід (у множині рід не визначається! ) – чоловічий, жіночий, середній.
11. відмінок – називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний.
12. відміна (і, іі, ііі, іv).
13. група – тверда, м’яка, мішана.
14. синтаксична роль.
зразок
у кімнаті не вистачало стільця.
стільця – іменник, поч.ф. – стілець, заг. назва, неістота, змінний, назва предмета, конкретне поняття, однина, чол. рід, родов. відмінок, іі відміна, м’яка група, додаток.