Твір-роздум де любов у хаті там люди щастям багаті використовуючи уточнювальну прикладку зі словом зокрема , уточнювальну обставину місця відокремлене означення
Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий
Якщо вдатися до невеликого лінгвістичного розслідування та звернутися до словника синонімів, ми одержимо ось такий ряд відповідників до слова амбітний: честолюбний, владолюбний, зарозумілий, чванливий, гордовитий, пихатий, марнославний, хизливий, себелюбний, пихатий, чванливий, гонористий. Тепер спитаємо самих себе: я хотів би мати справу з людиною, у якої такий перелік особистих якостей? Я певен, скажете - нізащо! Такому місце у клініці для невиліковних хворих на манію величі!
Тепер задамо собі друге питання: а сам я хотів би бути амбітним? І чесно собі відповімо: якщо в міру, то чому б і ні? Справді, адже амбітна людина в житті досягає усього, чого прагне. Вона цілеспрямована, в міру честолюбна, вміє ставити перед собою завдання і вирішувати їх. І, що найсуттєвіше, - не йти при цьому по головах.
Отже, можна бути людиною зі здоровою, я б сказав, амбітністю. Тобто честолюбство замінити на самолюбство, владолюбство на толерантність, зарозумілість - на адекватність, чванливість - на оптимізм і далі за списком. Тоді амбіцій поменшає, а здорового глузду - навпаки. Отже, і зайняти цілком поважне місце у житті та суспільстві стане простіше.
Якщо вдатися до невеликого лінгвістичного розслідування та звернутися до словника синонімів, ми одержимо ось такий ряд відповідників до слова амбітний: честолюбний, владолюбний, зарозумілий, чванливий, гордовитий, пихатий, марнославний, хизливий, себелюбний, пихатий, чванливий, гонористий. Тепер спитаємо самих себе: я хотів би мати справу з людиною, у якої такий перелік особистих якостей? Я певен, скажете - нізащо! Такому місце у клініці для невиліковних хворих на манію величі!
Тепер задамо собі друге питання: а сам я хотів би бути амбітним? І чесно собі відповімо: якщо в міру, то чому б і ні? Справді, адже амбітна людина в житті досягає усього, чого прагне. Вона цілеспрямована, в міру честолюбна, вміє ставити перед собою завдання і вирішувати їх. І, що найсуттєвіше, - не йти при цьому по головах.
Отже, можна бути людиною зі здоровою, я б сказав, амбітністю. Тобто честолюбство замінити на самолюбство, владолюбство на толерантність, зарозумілість - на адекватність, чванливість - на оптимізм і далі за списком. Тоді амбіцій поменшає, а здорового глузду - навпаки. Отже, і зайняти цілком поважне місце у житті та суспільстві стане простіше.
(166 слів)