Наш український народ має багату і оригінальну культуру, надбану численними поколіннями. з давніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. вони закладені в українських звичаях, святах, обрядах, фольклорі. це — світовідчуття та світосприймання нашого народу. українські традиції пояснюють та обґрунтовують взаємини між людьми, між людьми і природою, духовну цінність кожної окремої людини, і народу взагалі.рід наш прекрасний духовністю. наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали з покоління до покоління. українці вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу й красу з її лона; всі творчі сили людини були спрямовані на зміцнення сім’ї, свого роду. отож не забудьмо свого прямого обов'язку і продовжимо справу наших предків.
До ближньому обов'язкова. Вам мабуть хочеться, щоб допомагали саме Вам, а не Ви комусь. Але давайте спробуємо до комусь з наших ближніх, і через деякий час Ви побачите, що вони будуть намагатися зробити щось приємне й для Вас. Вмовляти Вас, говорячи, що усе повертається, як бумеранг і Ваша до буде корисною не тільки для когось але й для Вас самих, було б безглуздо. Але, повторюю, допомагати ближнім обов'язково. Допомагати можна матеріально, фізично. Але ніяка до не зрівняється з духовною. Не будь песимістом, Не будь егоїстом. Ближньому своєму до їсти йому наложи, В борг йому дай І зачекай, Поспілкуйся з ним, Адже це є головним. Я можу сказати з певністю, Що допомагати треба з легкістю.
Допомагати можна матеріально, фізично. Але ніяка до не зрівняється з духовною.
Не будь песимістом,
Не будь егоїстом.
Ближньому своєму до
їсти йому наложи,
В борг йому дай
І зачекай,
Поспілкуйся з ним,
Адже це є головним.
Я можу сказати з певністю,
Що допомагати треба з легкістю.