Твір-роздум на моральну етичну тему в публіцистичному стилі "своє, рідне - своєрідне" (в сенсі патріотизму, або любові до батьківщини)​

Тато, можна тебе на хвилинку?
- Так, Віто, що тобі?
- Тато, поясни мені, будь ласка, одну річ. Літні канікули - вони ж призначені для відпочинку? Вони ж є для того, щоб діти відпочивали?
- Ну так, звичайно. Літні канікули призначені для відпочинку школярів.
- Тоді чому нас змушують вчитися на канікулах?
- Віто, що це означає - змушують вчитися?
- Чому нам задають читати книги на канікулах? Подивися, цілий список!
- Ну, то й що тут такого? Нам теж в школі задавали читати книги на канікулах.
- Тут у списку цілих десять творів!
- Дочко, вам їх задали для того, щоб під час навчального року вам було легше вчитися.
- Щоб ми втомилися ще влітку, чи що?
- Навіщо так грубо? Наприклад, у жовтні ви проходите якийсь твір з літератури. А ти вже прочитала його влітку! І вже знаєш, про що він, хто головні герої.
- Ах, тату! Але ж влітку так хочеться відпочивати! Я прочитала дві книжки і більше не можу! Не можу і все!
- Доню, потім тобі буде важче, залишиться менше часу читати. Дивись сама. Щоб ти потім поганих оцінок з літератури не отримувала!
- Ну, я вже постараюся! А читати все одно влітку не буду! Я зараз нічого не запам'ятаю. Я на пляж хочу!
- Ох, донько, донько...

Скласти діалог про плани на літо пропоную так:
- Привіт, Васю. Як справи?
- Привіт, Іване. Все чудово. Обговорювали з батьками, як проводитимемо літо.
- Ви кудись плануєте поїхати?
- Так, в нас бабуся живе в Карпатах. Тато там народився й виріс. Тому кожне літо я буваю там близько двох тижнів.
- От пощастило!
- Так! А ти кудись поїдеш?
- Зазвичай ми їздимо на море. Цього літа я вперше побуваю в таборі. Я ще ніколи не розлучався з батьками так надовго.
- Розумію, я теж ніколи не був без батьків. Але думаю, тобі сподобається. Можемо влітку зустрітися, коли разом будемо в місті.
- Звичайно. Тоді я тобі зателефоную. Бувай, до зустрічі.
- Бувай!