Твір- роздум на тему "Доля жінки- наймички у кріпацькому суспільстві" (за творами "Катерина", "Наймичка"

- Добривечір, Катю!
- І тобі добрий, Галю! Як ся маєш?
- Я повертаюся з чудової прогулянки!
- О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла?
- Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу.
- Чудово! А як воно там, у лісі?
- Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах!
- А квіти, квіти там зараз є?
- Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються.
- А що тобі сподобалося найбільше?
- Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні…
- Я щиро заздрю тобі, подруго!
- А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку?
- Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди…
- Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами!
- Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі! 

    В мене  був  День  народження  і батьки  вирішили  мені  побарувати  кошенятко  про  яке , я так  довго  мріяла. Воно  схоже  на  чорний  , пухнастий  клубочок . а  також  не  посидюче  та  дуже допитливе . Воно  сповнене  енергіею .

     Якось  я  ненадовго  пішла  з  дому  , щоб  купити  їжі . Мій  непосидючій  друг  в квартирі  перевернув  все  з  ніг  на  голову  . Коли  я  прийшла  я  була  у  розпачі  , адже  скоро  повинні  були  повернуутися  батьки .

   Я дуже   швидко  прибрала .  І  батьки  навіть  на  подумали    про  такий  випадок  прийшовши  додому .

     Зараз  пухнастий  клубочок  дуже  слухняний. :)