Про вовка знає кожний з самого дитинства. У багатьох казках про нього говорять не інакше як про сірого розбійника. Поширені вовки у Європі та в Північній Америці. В Україні водяться на Поліссі, в Карпатах, рідше зустрічаються в лісостеповій зоні та степових областях. Довжина хвоста у вовка 45 см. Він ніколи не закидає його на спину, на відміну від собак. Коли лежить, - кладе під голову, зігріває в хутрі кінчик носа. Вовк - один із найбільших хижаків нашої фауни. Це розумний, спритний, обережний, сильний звір. Довжина його тіла понад 120, висота - 85 сантиметрів, маса 40 - 50 кілограмів. Самці завжди більші за самиць. Колір шерсті вовка залежить від клімату тієї місцевості, де він живе. Живляться ці звірі різноманітною, переважно м'ясною їжею. Полюють на птахів, диких та свійських тварин: козуль, оленів, зайців, усіляких гризунів, овець, свиней, корів, гусей. Розлючений вовк, вишкіривши зуби, розмахує хвостом, а наляканий - підгинає його під живіт.
Іменник - це частина мови, що відповідає на питання хто? що? ( Стіл, дівчинка, ручка); Іменники змінюются за числами та відмінками ( однина: учень, множина: учні; н.в. хто? що? учень; р.в. кого? чого? учня; д.в. кому? чому? учневі, учню; зн.в. кого? що? учня; ор. в. ким? чим? учнем; м.в. на кому? на чому? на/в учні, учневі; кл.в. не має питання, учню). Типи зв'язку слів у словосполученні: узгодження - слова в словосполученні узгоджуюются в роді, числі та відмінку; головним словом виступає іменник або будь яка інша частина мови у значенні іменника,а залежними словами можуть бути прикметники, дієприкметники, займенники, числівники (Їстівні гриби, зрубане дерево, сьомий день). керування - головне слово (дієслово) вимагає від залежного (іменник або інші частини мови у значенні іменника) форми певного відмінка (підійти до столу, берег моря). Прилягання - залежне слово має незмінну форму і поєднується з головним тільки за змістом; найчастіше прилягають прислівники, дієприслівники, інфінитиви (зібралися вранці, йшли співаючи, звелів атакувати). Іменники синоніми: Батьківщина - родина; Іменники антоніми: початок-кінець; Іменник у речені може виступати як підмет, присудок, обставина, доповненням. Сподіваюсь, чимось до
Поширені вовки у Європі та в Північній Америці. В Україні водяться на Поліссі, в Карпатах, рідше зустрічаються в лісостеповій зоні та степових областях. Довжина хвоста у вовка 45 см. Він ніколи не закидає його на спину, на відміну від собак. Коли лежить, - кладе під голову, зігріває в хутрі кінчик носа.
Вовк - один із найбільших хижаків нашої фауни. Це розумний, спритний, обережний, сильний звір. Довжина його тіла понад 120, висота - 85 сантиметрів, маса 40 - 50 кілограмів. Самці завжди більші за самиць. Колір шерсті вовка залежить від клімату тієї місцевості, де він живе.
Живляться ці звірі різноманітною, переважно м'ясною їжею. Полюють на птахів, диких та свійських тварин: козуль, оленів, зайців, усіляких гризунів, овець, свиней, корів, гусей. Розлючений вовк, вишкіривши зуби, розмахує хвостом, а наляканий - підгинає його під живіт.
Іменники змінюются за числами та відмінками ( однина: учень, множина: учні; н.в. хто? що? учень; р.в. кого? чого? учня; д.в. кому? чому? учневі, учню; зн.в. кого? що? учня; ор. в. ким? чим? учнем; м.в. на кому? на чому? на/в учні, учневі; кл.в. не має питання, учню).
Типи зв'язку слів у словосполученні: узгодження - слова в словосполученні узгоджуюются в роді, числі та відмінку; головним словом виступає іменник або будь яка інша частина мови у значенні іменника,а залежними словами можуть бути прикметники, дієприкметники, займенники, числівники (Їстівні гриби, зрубане дерево, сьомий день). керування - головне слово (дієслово) вимагає від залежного (іменник або інші частини мови у значенні іменника) форми певного відмінка (підійти до столу, берег моря). Прилягання - залежне слово має незмінну форму і поєднується з головним тільки за змістом; найчастіше прилягають прислівники, дієприслівники, інфінитиви (зібралися вранці, йшли співаючи, звелів атакувати). Іменники синоніми: Батьківщина - родина;
Іменники антоніми: початок-кінець;
Іменник у речені може виступати як підмет, присудок, обставина, доповненням.
Сподіваюсь, чимось до
чимось до