сведения о никольском монастыре на аскольдовой могиле появляются в xv веке. его называли также пустынный, слупский или столбовый. самое давнее изображение церкви святого николая — деревянной, с тремя куполами — было найдено на плане афанасия кальнофойского. в конце xvi века обитель была определённое время униатской. при митрополите петре могиле она получила от украинских гетманов целый ряд универсалов и грамот на владение деревнями.
в 1690-е гг. иван мазепа выстроил новый собор на горе над николаевской церковью (см. николаевский военный собор), куда была переведена и вся монастырская братия. под горой осталось монастырское кладбище с деревянной николаевской церковью, которая из главной превратилась в приписную кладбищенскую. в 1809 г. на месте этой ветхой церкви на средства воронежского купца мещерякова была построена существующая каменная.
у кожної людини є місця, які багато для неї значать. у моєму житті найдорожче місце - це село, де живе моя бабуся ганна, мамина мама. я її дуже люблю і завжди рада приїхати до неї у гості. бабусина хата стоїть на околиці села, і прямо за хатою проходить стежка, якою можна пойти до лісу і на річку.
як же гарно за селом! вийдеш за околицю - і ідеш стежкою, вдихаючи пахощі квітучого лугу та соняшникового поля, що по боках стежки. десь за кілометр - розвилка. якщо повернути праворуч, попадещ до невеличкого ліску, де можна збирати гриби та ягоди або просто гуляти. у ліску водяться різні птахи та такі звірі, як їжаки, зайці, лиси, білки та навіть кабани. якщо вести себе у лісі тихо, то можна деяких з них побачити.
якщо з розвилки повернути ліворуч і пройти метрів триста, то попадеш на піщаний берег річки. сюди багато людей влітку ходить купатися. річка наша неширока і не дуже глибока, але дуже гарна: у соняшну погоду вода блищить, мов кришталева. по берегах річки ростуть верби, а у воді біля берега росте багато білого латаття. я дуже люблю ці білосніжні квіти, тендітні та ніжні. дивлюся на них та не можу надивитися. ми часто тут буваємо з бабусею та батьками. тому околиці бабусиного села для мене - обобливе місце, бо тут я провела багато часу і отримала велике задоволення.
сведения о никольском монастыре на аскольдовой могиле появляются в xv веке. его называли также пустынный, слупский или столбовый. самое давнее изображение церкви святого николая — деревянной, с тремя куполами — было найдено на плане афанасия кальнофойского. в конце xvi века обитель была определённое время униатской. при митрополите петре могиле она получила от украинских гетманов целый ряд универсалов и грамот на владение деревнями.
в 1690-е гг. иван мазепа выстроил новый собор на горе над николаевской церковью (см. николаевский военный собор), куда была переведена и вся монастырская братия. под горой осталось монастырское кладбище с деревянной николаевской церковью, которая из главной превратилась в приписную кладбищенскую. в 1809 г. на месте этой ветхой церкви на средства воронежского купца мещерякова была построена существующая каменная.
у кожної людини є місця, які багато для неї значать. у моєму житті найдорожче місце - це село, де живе моя бабуся ганна, мамина мама. я її дуже люблю і завжди рада приїхати до неї у гості. бабусина хата стоїть на околиці села, і прямо за хатою проходить стежка, якою можна пойти до лісу і на річку.
як же гарно за селом! вийдеш за околицю - і ідеш стежкою, вдихаючи пахощі квітучого лугу та соняшникового поля, що по боках стежки. десь за кілометр - розвилка. якщо повернути праворуч, попадещ до невеличкого ліску, де можна збирати гриби та ягоди або просто гуляти. у ліску водяться різні птахи та такі звірі, як їжаки, зайці, лиси, білки та навіть кабани. якщо вести себе у лісі тихо, то можна деяких з них побачити.
якщо з розвилки повернути ліворуч і пройти метрів триста, то попадеш на піщаний берег річки. сюди багато людей влітку ходить купатися. річка наша неширока і не дуже глибока, але дуже гарна: у соняшну погоду вода блищить, мов кришталева. по берегах річки ростуть верби, а у воді біля берега росте багато білого латаття. я дуже люблю ці білосніжні квіти, тендітні та ніжні. дивлюся на них та не можу надивитися. ми часто тут буваємо з бабусею та батьками. тому околиці бабусиного села для мене - обобливе місце, бо тут я провела багато часу і отримала велике задоволення.