Йде вперед невеликий гурт людей, хотілиб повернутьись до дому, та дому вже немає...
Ще здається вчора був дім, було село, була сім*я. Прийшов польський пан тай відібрав землю, ніби по наказу короля має право. Навіщо їм ще та земля. мають велики пожиток. багато землі, грошей, ще білше невільників які працюють за дурно під батогом. Прийшли й до нас в село та ще в інші села і міста заберають все, все що було в багатих і бідних людей.
Поляки-нахаби які зносять все довкола навіть культуру, традиції, звичаї. Була біла хатина стала, біло-червона від людьської крові, була українська церква стала католицька.
1686 рікполяки не бояться нікого й нічого та всеодно має бути якийсь вихід.
Ще вора був дім, зараз немає хотіли люди миру а дочекались війни, замість весни прийшла зима і зрушилося все. Поясненя цьому є: жадібність, злоба, заздрість наслідок- війна.
Прихід весни можна вгадати за ароматом свіжості, який супроводжує її. Так і кажуть: «У повітрі пахне весною». Запахи весни бувають різні. Спочатку, коли тане сніг, весна пахне м'якою вогкістю. По дорогах біжать струмочки, з дахів падають краплі. Перестук крапель чути звідусіль. Іноді з гуркотом відриваються від дахів, падають та розбиваються на асфальті підталі крижані бурульки. З кожним ранком все помітніше, як меншає на вулиці снігу та льоду.
Потім, коли сніг майже зійде, весна пахне мокрою землею. Це означає, що грунт відтанув після холодів та оживає. Напровесні на вулиці ранком стоять густі тумани. Під їх покровом крізь землю тихенько пробивається перша зелена травичка. Щоранку помічаєш, що її стає все більше. Озирнутися не встигнеш, як свіжа трава одягне землю в нове зелене убрання. А ще тиждень тому сира земля стояла голою, без єдиної травинки.
Навесні знову починають лити часті дощі. Вони ще прохолодні, але вже не крижані, як пізньої осені. По ранках ще холодно, а вдень, коли пригріває сонечко, стає тепло. Не знаєш навіть , як вдягнутися правильно.
Нарешті прокидаються дерева та кущі. Вони готуються до літа. По стовбурах біжать свіжі соки, поступово набухають бруньки. Вони розгортаються в перші, ще дуже маленькі та клейкі листочки. Перша зелень радує око. В цей час я так радію цим скромним першим проявів весни, як потім влітку не радію навіть найпишнішим квітам.
Йде вперед невеликий гурт людей, хотілиб повернутьись до дому, та дому вже немає...
Ще здається вчора був дім, було село, була сім*я. Прийшов польський пан тай відібрав землю, ніби по наказу короля має право. Навіщо їм ще та земля. мають велики пожиток. багато землі, грошей, ще білше невільників які працюють за дурно під батогом. Прийшли й до нас в село та ще в інші села і міста заберають все, все що було в багатих і бідних людей.
Поляки-нахаби які зносять все довкола навіть культуру, традиції, звичаї. Була біла хатина стала, біло-червона від людьської крові, була українська церква стала католицька.
1686 рікполяки не бояться нікого й нічого та всеодно має бути якийсь вихід.
Ще вора був дім, зараз немає хотіли люди миру а дочекались війни, замість весни прийшла зима і зрушилося все. Поясненя цьому є: жадібність, злоба, заздрість наслідок- війна.
Прихід весни можна вгадати за ароматом свіжості, який супроводжує її. Так і кажуть: «У повітрі пахне весною». Запахи весни бувають різні. Спочатку, коли тане сніг, весна пахне м'якою вогкістю. По дорогах біжать струмочки, з дахів падають краплі. Перестук крапель чути звідусіль. Іноді з гуркотом відриваються від дахів, падають та розбиваються на асфальті підталі крижані бурульки. З кожним ранком все помітніше, як меншає на вулиці снігу та льоду.
Потім, коли сніг майже зійде, весна пахне мокрою землею. Це означає, що грунт відтанув після холодів та оживає. Напровесні на вулиці ранком стоять густі тумани. Під їх покровом крізь землю тихенько пробивається перша зелена травичка. Щоранку помічаєш, що її стає все більше. Озирнутися не встигнеш, як свіжа трава одягне землю в нове зелене убрання. А ще тиждень тому сира земля стояла голою, без єдиної травинки.
Навесні знову починають лити часті дощі. Вони ще прохолодні, але вже не крижані, як пізньої осені. По ранках ще холодно, а вдень, коли пригріває сонечко, стає тепло. Не знаєш навіть , як вдягнутися правильно.
Нарешті прокидаються дерева та кущі. Вони готуються до літа. По стовбурах біжать свіжі соки, поступово набухають бруньки. Вони розгортаються в перші, ще дуже маленькі та клейкі листочки. Перша зелень радує око. В цей час я так радію цим скромним першим проявів весни, як потім влітку не радію навіть найпишнішим квітам.