Наші вітання - це частина нашої мовної культури. Через те, як людина вітається, судять по рівню її вихованості та культури.
З цього приводу існує багато думок. Люди, старі та мудрі, вважають вітання молоді першою проявою їх безкультур`я. Хоча молодим так не здається. Вони інколи прислухаються до мудрих порад і замість "хай", кажуть "добридень", але це трапляється досить рідкоі розвинути цю тему...додати ,мабуть, кілька прикладів з життя, літ творів...сформувати закінчення(переробка тези; про те, що культура мови=вихованість=те, як ми вітаємося))) Сподіваюсь, до
Для чого ми вітаємось?Люди вітають один одного, таким чином висловлюючи симпатію. Часто після привітань слідує бесіда. Зустрічаючись з будь-ким ми вітаємось, однак навряд чи задумуємося чи робимо ми це правильно. В першу чергу потрібно сказати що не привітатися з знайомою людиною дуже важливо і неприпустимо - це буде сприйнято як образу. Ми вітаємося різним Для кожної людини у нас є свій стиль привітання.Ми можемо підійти та обійняти, а когось вгледівши з далеку тількі махнемо рукою. Кожна людина вітається з своїм настроєм, та вкладує у привітання свою душу. Крім того варто дотримуватись черговості привітань. Першим повинен вітатись чоловік з жінкою. Крім того першим повинен вітатись молодший зі старшим так як і підлеглий з керівником. У рукостисканні ж все навпаки: старший або керівник подає руку молодшому або підлеглому.Вітаючись ми говоримо відповідні слова: „Доброго ранку/дня/вечора”, „здрастуйте”, „вітаю” При вітанні прийнято дивитися в очі. Вітання говориться доброзичливим тоном та з посмішкою. Якщо хтось уникає вашого погляду або не помічає вас, тоді вітатися не варто. Аналогічно у випадку якщо ви помітили кого-небудь занадто пізно. Також важливо, якщо ви ідете не сам і ваш друг з кимсь вітається, тоді вам теж варто це зробити, навіть якщо людина є вам незнайомою. Привітатись з людиною - означає виявити повагу до неї. А дотримання простих правил привітання дозволить вам уникнути багатьох непорозумінь та створити гарне враження про вас.
Наші вітання - це частина нашої мовної культури. Через те, як людина вітається, судять по рівню її вихованості та культури.
З цього приводу існує багато думок. Люди, старі та мудрі, вважають вітання молоді першою проявою їх безкультур`я. Хоча молодим так не здається. Вони інколи прислухаються до мудрих порад і замість "хай", кажуть "добридень", але це трапляється досить рідкоі розвинути цю тему...додати ,мабуть, кілька прикладів з життя, літ творів...сформувати закінчення(переробка тези; про те, що культура мови=вихованість=те, як ми вітаємося))) Сподіваюсь, до
Для чого ми вітаємось?Люди вітають один одного, таким чином висловлюючи симпатію. Часто після привітань слідує бесіда. Зустрічаючись з будь-ким ми вітаємось, однак навряд чи задумуємося чи робимо ми це правильно. В першу чергу потрібно сказати що не привітатися з знайомою людиною дуже важливо і неприпустимо - це буде сприйнято як образу.
Ми вітаємося різним Для кожної людини у нас є свій стиль привітання.Ми можемо підійти та обійняти, а когось вгледівши з далеку тількі махнемо рукою. Кожна людина вітається з своїм настроєм, та вкладує у привітання свою душу.
Крім того варто дотримуватись черговості привітань.
Першим повинен вітатись чоловік з жінкою. Крім того першим повинен вітатись молодший зі старшим так як і підлеглий з керівником. У рукостисканні ж все навпаки: старший або керівник подає руку молодшому або підлеглому.Вітаючись ми говоримо відповідні слова: „Доброго ранку/дня/вечора”, „здрастуйте”, „вітаю”
При вітанні прийнято дивитися в очі. Вітання говориться доброзичливим тоном та з посмішкою.
Якщо хтось уникає вашого погляду або не помічає вас, тоді вітатися не варто. Аналогічно у випадку якщо ви помітили кого-небудь занадто пізно.
Також важливо, якщо ви ідете не сам і ваш друг з кимсь вітається, тоді вам теж варто це зробити, навіть якщо людина є вам незнайомою.
Привітатись з людиною - означає виявити повагу до неї. А дотримання простих правил привітання дозволить вам уникнути багатьох непорозумінь та створити гарне враження про вас.