За характером кінцевого приголосного основи та відмінкових закінчень прикметники поділяються на дві групи — тверду й м’яку.
До твердої групи належать:
а) якісні та відносні прикметники, що мають основу на твердий приголосний і в називному відмінку однини чол. роду закінчуються на -ий: безладний, безпорадний, , весняний, відповідний, гіркий, глухий, довічний, заможний, західний, книжний, косий, куций, майстерний, модний,
б) Присвійні прикметники із суфіксами -ів (після голосного та апострофа -їв), -ин (після голосного та апострофа -їн), які в називному відмінку однини чол. роду після цих суфіксів мають нульове закінчення: Андріїв, батьків, дідів, доччин, Ігорів, Маріїн, шевців.
в) Усі короткі форми прикметників: варт, винен, готов, жив, здоров, певен, повен, повинен, прав, До м’якої групи належать:
а) Відносні прикметники, що мають основу на м’який приголосний -н- і в називному відмінку однини чол. роду закінчуються на -ій (після голосного -їй): безодній, будній, верхній; весінній, , давній, дорожній, досвітній, достатній, дружній , могутній, мужній, незабутній,
б) Усі прикметники на -жній, -шній, що походять від прислівників: ближній, внутрішній, вчорашній,
в) Відносні прикметники з основою на -й: безкраїй, довговіїй, короткошиїй; відносні прикметники з відтінком присвійності: братній, орлій, а також якісний прикметник синій.
Кожна людина має свої недоліки, великі чи маленькі.Але, на жаль, люди мають схильність виправдовувати себе. Тому часто навіть не помічають своїх недоліків. Вони їй такі звичні, такі рідні. Вони допомагають або заспокоїтися, або потішити себе. Наприклад, такі шкідливі звички, як комп"ютерні ігри, постійно їсти смачненьке.
І лише інша людина, яка не має цих недоліків, може їх помітити, бо вони їй муляють очі, заважають.
Це не значить, що треба вірити кожному, хто ображає, але потрібно прислухатися і перевірити себе.
За характером кінцевого приголосного основи та відмінкових закінчень прикметники поділяються на дві групи — тверду й м’яку.
До твердої групи належать:
а) якісні та відносні прикметники, що мають основу на твердий приголосний і в називному відмінку однини чол. роду закінчуються на -ий: безладний, безпорадний, , весняний, відповідний, гіркий, глухий, довічний, заможний, західний, книжний, косий, куций, майстерний, модний,
б) Присвійні прикметники із суфіксами -ів (після голосного та апострофа -їв), -ин (після голосного та апострофа -їн), які в називному відмінку однини чол. роду після цих суфіксів мають нульове закінчення: Андріїв, батьків, дідів, доччин, Ігорів, Маріїн, шевців.
в) Усі короткі форми прикметників: варт, винен, готов, жив, здоров, певен, повен, повинен, прав, До м’якої групи належать:
а) Відносні прикметники, що мають основу на м’який приголосний -н- і в називному відмінку однини чол. роду закінчуються на -ій (після голосного -їй): безодній, будній, верхній; весінній, , давній, дорожній, досвітній, достатній, дружній , могутній, мужній, незабутній,
б) Усі прикметники на -жній, -шній, що походять від прислівників: ближній, внутрішній, вчорашній,
в) Відносні прикметники з основою на -й: безкраїй, довговіїй, короткошиїй; відносні прикметники з відтінком присвійності: братній, орлій, а також якісний прикметник синій.
Кожна людина має свої недоліки, великі чи маленькі.Але, на жаль, люди мають схильність виправдовувати себе. Тому часто навіть не помічають своїх недоліків. Вони їй такі звичні, такі рідні. Вони допомагають або заспокоїтися, або потішити себе. Наприклад, такі шкідливі звички, як комп"ютерні ігри, постійно їсти смачненьке.
І лише інша людина, яка не має цих недоліків, може їх помітити, бо вони їй муляють очі, заважають.
Це не значить, що треба вірити кожному, хто ображає, але потрібно прислухатися і перевірити себе.