Сучасні школярі мають дуже напружений графік (загалом). Деякі учні ставлять навчання на 5-10 місце, і тому домашнє завдання не віднімає у них багато часу. Тож, такий учень зранку прокидається, кидає щось в портфель, іде у школу. Там проводить час на нецікавих уроках, приходить додому і "ву-аля"! Купа вільного часу, гуляй хоч до ночі, адже не вчити уроки - це ж "КРУТО". Найгірше те , що в наш час таких учнів стає все більше.
Другий випадок - учні які відносяться до навчання, як до звичної справи, хоча не ставлять головною метою навчатись краще, ніж зараз. Проте навіть в такого учня робочий день достатньо напружений. Прокинувся-школа-дім-домашня робота- відпочинок.
Третій випадок - учень, який хоче навчатись краще, ніж зараз, хоча вже і є зразком для наслідування, учень, котрий робить усе, щоб дізнатись більше про ту чи іншу річ. В такої дитини робочий день вже дуже складний - прокинувся (іноді - повторювання домашнього завдання)-школа, уважне вислуховування всіх учителів (після чого відчувається значна втома)-дім-домашнє завдання-вільний час.
При чому в останніх двох випадках можна розглядати ще різноманітні побічні ланки, окрім "прокинувся-школа-дім-домашка", проте, звернемо увагу на інше. В залежності від того, як учень розуміє предмет, він зробить домашнє завдання швидше, або повільніше. Тож, маємо: для початку, кожен із трьох типів учнів прокидається, складає речі до школи, чистить зуби, снідає, прямує в школу. Там сидить на уроках, уважно (чи неуважно) слухає вчителів, обов"язковий шкільний ланч, знов уроки, потім дорога додому, дім, обід, чи підобідок, домашнє завдання, вільний час, вечеря, сон. Проте довжина кожної ланки у кожного учня буде різною, і тому, їх довжини - обернено пропорційними, тобто: чим більше часу на домашнє завдання - тим менше на відпочинок (вільний час), якщо ж взяти забагато вільного часу, то час на сон зменшиться і т. д.
Отже, робочий день сучасного школяра ( в переконливій більшості) важкий, проте насичений.
Сучасні школярі мають дуже напружений графік (загалом). Деякі учні ставлять навчання на 5-10 місце, і тому домашнє завдання не віднімає у них багато часу. Тож, такий учень зранку прокидається, кидає щось в портфель, іде у школу. Там проводить час на нецікавих уроках, приходить додому і "ву-аля"! Купа вільного часу, гуляй хоч до ночі, адже не вчити уроки - це ж "КРУТО". Найгірше те , що в наш час таких учнів стає все більше.
Другий випадок - учні які відносяться до навчання, як до звичної справи, хоча не ставлять головною метою навчатись краще, ніж зараз. Проте навіть в такого учня робочий день достатньо напружений. Прокинувся-школа-дім-домашня робота- відпочинок.
Третій випадок - учень, який хоче навчатись краще, ніж зараз, хоча вже і є зразком для наслідування, учень, котрий робить усе, щоб дізнатись більше про ту чи іншу річ. В такої дитини робочий день вже дуже складний - прокинувся (іноді - повторювання домашнього завдання)-школа, уважне вислуховування всіх учителів (після чого відчувається значна втома)-дім-домашнє завдання-вільний час.
При чому в останніх двох випадках можна розглядати ще різноманітні побічні ланки, окрім "прокинувся-школа-дім-домашка", проте, звернемо увагу на інше. В залежності від того, як учень розуміє предмет, він зробить домашнє завдання швидше, або повільніше. Тож, маємо: для початку, кожен із трьох типів учнів прокидається, складає речі до школи, чистить зуби, снідає, прямує в школу. Там сидить на уроках, уважно (чи неуважно) слухає вчителів, обов"язковий шкільний ланч, знов уроки, потім дорога додому, дім, обід, чи підобідок, домашнє завдання, вільний час, вечеря, сон. Проте довжина кожної ланки у кожного учня буде різною, і тому, їх довжини - обернено пропорційними, тобто: чим більше часу на домашнє завдання - тим менше на відпочинок (вільний час), якщо ж взяти забагато вільного часу, то час на сон зменшиться і т. д.
Отже, робочий день сучасного школяра ( в переконливій більшості) важкий, проте насичений.