Твір-роздум "Вимірюй життя вчинками, а не часом" ​

Багато людей кажуть, що ми живемо, щоб допомагати іншим. Здійснюючи до ншим людям, ми виконуємо своє призначення. Не можна знати наскільки це вірно, але можна добре знати те почуття, яке ми відчуваємо, коли допомагаємо комусь і бачимо різницю. Щось відбувається, ми отримуємо почуття задоволення і щастя, відчуваємо приплив енергії та цілеспрямованості.
Я не знаю, чи є це доказом того, що до ншим - це наша доля, але знаю, що існує достатньо причин для того, щоб постаратися і до комусь, коли у нас є така можливість
Зараз скрутна годинна для ношої країни і ми як ніколи повинні допомагати тим, хто зараз ризикуючи своїм життям зберігають мир в нашому домі

Одного разу я зустрівся з моєю подругою.
- Привіт, Андрійку! Як справи?
- Привіт, Оленко!  Все добре. Я щойно був на олімпіаді з української мови. Там ми писали твір на тему:"Мій рідний край".
- О... Яка нудна тема! Навіщо писати про рідний край, якщо ви його не любите?
- Помиляєшся! Я дуже люблю мій рідний край і пікуюсь про нього!
- Ти??? Як же ти про нього піклуєшся?
-Дуже просто. Наприклад минулого літа я саджав дерева, щоб було в моєму місті багато чистого повітря. Вчора, я прибирав на вулиці, щоб там було чистіше. Раджу і тобі піклуватись про рідну землю!
-Добре. Я зрозуміла, що піклуватись про рідне місто дуже важливо!