«…Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з’їдає і час гаїть…»; «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…»; «…під боком живе панок Смоквинов, мотається туди й сюди, заложив і пере заложив — видно, що замотався: от-от продасть, або й продадуть землю… Ай, кусочок же! Двісті п’ятдесят десятин, земля не перепахана, ставок рибний, і поруч з моєю, межа з межею»;
Відповідь:
Вночі повернувся батько додому. На порозі хати він раптом зупинився
-.-.-.-.- -.-.-.-.-.-. -.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-___-.-.-.-.-.-.
і прислухався. З городу долинули до нього хвилюючі звуки. Хтось
-.-.-.-.-.-.-. - - - - - - - -
грав на скрипці прекрасну мелодію. Батько пішов у той бік. Це його
- - - - - - - - - - - - - - - - -.-.-.-.-.-.-
син Лукаш стояв посеред городу і грав. Батько ніколи досі не чув
___ -.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-. -.-.-.-.-.-.-.-.-.-
такої гри. Його серце зненацька стислося від хвилювання. Ту
- - - - -.-.-.-.-.-.-.-.- -.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.- ~~~
пісню колись йому так хотілося заспівити на полі.
- - - - - -.-.-.-.-.- - - - - -.-.- -.-.-.-.-.-
Пояснення: