Зачин: За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «Кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку: — Навчи нас, як вити гніздо. Бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. Зібрала вона всіх птахів і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.
Основна частина: — Я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд. Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок. — І я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. Відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк. Потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо. — Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. Ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда. Тим часом сорока робила своє. А нетерплячі птахи один за одним відлітали геть. Зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. А їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. Сидить і туркоче-торочить щось своє: — Тягни три трісочки, тягни три-и. Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже: — Не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить. Горлиця ж торочить своє. Нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім недотепи горлиці.
Зранку я прокинулася з думкою : " Нарешті! Я так довго чекала цієї миті" . Ну звісно сьогодні ж день народження моєї найкращої подруги . Поснідавши та привівши себе в порядок я одягла свою улюблену сукню я попрямувала в салон , де мені зробили чудову зачіску та макіяж . Залишалось зовсім небагато часу і в мене промайнула думка : "Троянди !. Ось . Як завжди . Подарунок підготувала заздалегідь , а про улюблені білі троянди Соні (або яке-небудь ім"я твоєї подруги ;) я забула " . Довго не роздумуючи я вирішила ,що куплю квіти десь в квітковому магазині поблизу її будинку . Ох як же я помилялась!. Оскільки Соня жила в іншому кінці міста добиралась я довго ,плюс ці ненависні затори . Я вже запізнилась на півгодини . Ледве-левде взявши себе в руки я прийнялась блукати вулицями району ,аби знайти хоч-який магазин з квітами . Безрезультатно промайнули 10 хвилин і ось,нарешті, я наткнулась на стареньку бабусю ,що торгувала на прилавку з квітами . " -У вас є білі троянди,?Швидше я спізнююсь. " Вона відповіла що ні ,але сказала що є дещо краще і почала щось шукати . Мене це зацікавило ,яч навіть забула що запізнююсь . На щастя її пошуки тривали недовго і вона протягнула мені охапку гілочок жасміну . Я ледве встояла від різкого приємного аромату що буквально нахлинув на мене . Бабуся ,усміхнувшись, сказала : " Це просто так, можеш не розраховуватись . Знай ці квіти все залагодять будь-яку провину " . Щиро подякувавши я швиденько пішла до дому подруги . Яка ж вона була рада коли побачила мене , з прекрасним букетом жасміну ! . На щастя , вона навіть не звернула уваги на мою непунктуальність і запросила до столу ,де вже чекали на нас гості
За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «Кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку:
— Навчи нас, як вити гніздо.
Бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. Зібрала вона всіх птахів і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.
Основна частина:
— Я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд.
Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок.
— І я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. Відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк.
Потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо.
— Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. Ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда.
Тим часом сорока робила своє. А нетерплячі птахи один за одним відлітали геть.
Зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. А їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. Сидить і туркоче-торочить щось своє:
— Тягни три трісочки, тягни три-и. Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже:
— Не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить.
Горлиця ж торочить своє. Нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім недотепи горлиці.
Поснідавши та привівши себе в порядок я одягла свою улюблену сукню я попрямувала в салон , де мені зробили чудову зачіску та макіяж .
Залишалось зовсім небагато часу і в мене промайнула думка : "Троянди !. Ось . Як завжди . Подарунок підготувала заздалегідь , а про улюблені білі троянди Соні (або яке-небудь ім"я твоєї подруги ;) я забула " .
Довго не роздумуючи я вирішила ,що куплю квіти десь в квітковому магазині поблизу її будинку . Ох як же я помилялась!.
Оскільки Соня жила в іншому кінці міста добиралась я довго ,плюс ці ненависні затори . Я вже запізнилась на півгодини . Ледве-левде взявши себе в руки я прийнялась блукати вулицями району ,аби знайти хоч-який магазин з квітами . Безрезультатно промайнули 10 хвилин і ось,нарешті, я наткнулась на стареньку бабусю ,що торгувала на прилавку з квітами . " -У вас є білі троянди,?Швидше я спізнююсь. " Вона відповіла що ні ,але сказала що є дещо краще і почала щось шукати . Мене це зацікавило ,яч навіть забула що запізнююсь . На щастя її пошуки тривали недовго і вона протягнула мені охапку гілочок жасміну . Я ледве встояла від різкого приємного аромату що буквально нахлинув на мене .
Бабуся ,усміхнувшись, сказала : " Це просто так, можеш не розраховуватись . Знай ці квіти все залагодять будь-яку провину " .
Щиро подякувавши я швиденько пішла до дому подруги .
Яка ж вона була рада коли побачила мене , з прекрасним букетом жасміну ! . На щастя , вона навіть не звернула уваги на мою непунктуальність і запросила до столу ,де вже чекали на нас гості