Олосні звуки – звуки, які утворюються тільки за до голосу. При вимові голосних звуків повітря вільно виходить через ротову порожнину, не зустрічаючи перешкод. Голосних звуків у нашій мові 6. А а, Е е, И и, І і, О о, У у.
Учу я звуки голосні Чому так весело мені? Бо вчу я звуки голосні. Їх рівно шість. Я всі назву: А, І та Е, О, И та У. І. Січовик риголосні звуки – звуки, які утворюються за до голосу та шуму. При вимові приголосних звуків на шляху потоку повітря виникають перешкоди, що чинять органи мовлення. Приголосних звуків в українській мові — 22. Б б, В в, Г г, Ґ ґ, Д д, Ж ж, 3 з, Й й, К к, Л л, М м, Н н, П п, Р р, С с, Т т, Ф ф, X х, Ц ц, Ч ч, Ш ш, Щ щ. На відміну від голосних звуків, приголосні не утворюють склад.
Приголосні вимовляються дзвінко й глухо. Тому вони поділяються на дзвінкі й глухі. Приголосні звуки, які вимовляються з участю голосу і шуму, називаються дзвінкими. Дзвінкі звуки такі: [б] , [в] , [г] , [ґ], [дж] , [ж] , [з] , [й] , [л] , [м] , [н] , [р] , [д] , [дз]
Вироби з намистин, бісеру, всяких скелець, нанизаних на кінський волос, травинку, а пізніше нитку і - вже в наш час - волосінь, відомі з найдавніших часів. Ще в Давньому Єгипті та Індії такими намистом прикрашали одяг, шию, руки, ноги... та й зрештою, все, на що їх можна одягти, пришити, прив'язати, вплести і так далі. В Індії такі вироби називаються хар, в Ефіопії - Чале, в Болгарії, Румунії та Молдові - Гардан і Згарда, у Білорусі - пляценкі і горлячкі, в Україні - гердан і сиплянки в Литві - каролінес, в Узбекистані - зебігардан, у Словенії - нагрделнікі і, нарешті, у Росії - ожерелкі, цепочки, гайтанки та "фенечки". Словом, де їх тільки не носять і як їх тільки не називають!
Скло навчилися робити в Давньому Єгипті 4000 років тому. І з того часу жінки втратили спокій. Ці різнокольорові блискучі кульки кого завгодно зведуть з розуму. Все, що виглядало одноманітно, нудно, сіро: одяг, взуття, головні убори тощо - люди прагнули прикрасити будь-якими доступними Вишивали, розмальовували, чого тільки не нашивали! І все-таки про бісер не забували ніколи. На Русі мистецтво бісероплетіння називалося нізаніем. Кольоровими скельцями прикрашали не тільки одяг. Чоло, шия, вуха, волосся... Чим багатша наречена, тим багатший убір. Сьогодні, здавалося б, померле мистецтво виготовлення бісерних виробів знову стало популярним. Подивіться-но на зап'ястя дівчат, на їх рюкзаки. Та й студентки не відстають. А найголовніше, він браслетик - один-єдиний, тому що в магазині бісер продається в пакетику, а "фенечки" треба зробити самим.
Голосних звуків у нашій мові 6. А а, Е е, И и, І і, О о, У у.
Учу я звуки голосні
Чому так весело мені?
Бо вчу я звуки голосні.
Їх рівно шість. Я всі назву:
А, І та Е, О, И та У.
І. Січовик
риголосні звуки – звуки, які утворюються за до голосу та шуму. При вимові приголосних звуків на шляху потоку повітря виникають перешкоди, що чинять органи мовлення.
Приголосних звуків в українській мові — 22.
Б б, В в, Г г, Ґ ґ, Д д, Ж ж, 3 з, Й й, К к, Л л, М м, Н н, П п, Р р, С с, Т т, Ф ф, X х, Ц ц, Ч ч, Ш ш, Щ щ.
На відміну від голосних звуків, приголосні не утворюють склад.
Приголосні вимовляються дзвінко й глухо. Тому вони поділяються на дзвінкі й глухі.
Приголосні звуки, які вимовляються з участю голосу і шуму, називаються дзвінкими.
Дзвінкі звуки такі: [б] , [в] , [г] , [ґ], [дж] , [ж] , [з] , [й] , [л] , [м] , [н] , [р] , [д] , [дз]
Вироби з намистин, бісеру, всяких скелець, нанизаних на кінський волос, травинку, а пізніше нитку і - вже в наш час - волосінь, відомі з найдавніших часів. Ще в Давньому Єгипті та Індії такими намистом прикрашали одяг, шию, руки, ноги... та й зрештою, все, на що їх можна одягти, пришити, прив'язати, вплести і так далі. В Індії такі вироби називаються хар, в Ефіопії - Чале, в Болгарії, Румунії та Молдові - Гардан і Згарда, у Білорусі - пляценкі і горлячкі, в Україні - гердан і сиплянки в Литві - каролінес, в Узбекистані - зебігардан, у Словенії - нагрделнікі і, нарешті, у Росії - ожерелкі, цепочки, гайтанки та "фенечки". Словом, де їх тільки не носять і як їх тільки не називають!
Скло навчилися робити в Давньому Єгипті 4000 років тому. І з того часу жінки втратили спокій. Ці різнокольорові блискучі кульки кого завгодно зведуть з розуму. Все, що виглядало одноманітно, нудно, сіро: одяг, взуття, головні убори тощо - люди прагнули прикрасити будь-якими доступними Вишивали, розмальовували, чого тільки не нашивали! І все-таки про бісер не забували ніколи. На Русі мистецтво бісероплетіння називалося нізаніем. Кольоровими скельцями прикрашали не тільки одяг. Чоло, шия, вуха, волосся... Чим багатша наречена, тим багатший убір. Сьогодні, здавалося б, померле мистецтво виготовлення бісерних виробів знову стало популярним. Подивіться-но на зап'ястя дівчат, на їх рюкзаки. Та й студентки не відстають. А найголовніше, він браслетик - один-єдиний, тому що в магазині бісер продається в пакетику, а "фенечки" треба зробити самим.