Коли мені в школі задали написати твір про мою улюблену пору пору, я вагався недовго. Так, мені подобається золота осінь, білосніжна зима. Я також люблю весну, коли навколо буяє зелень та квітують дерева. Але моя найулюбленіша пора року – це літо!
Особливо я люблю прихід літа. Це пора, коли спека та задуха ще не владарюють над містами та селами. Навкруги багато квітів. Ще навіть білі «свічки» на каштанах світяться. Вечорами тепло, але повіває свіжий вітерець. Не сидиться вдома, хочеться гуляти, веселитися. І люди навколо відчувають щось подібне: у всіх святковий, піднесений настрій.
Під час літніх канікул можна досхочу порадіти життю: мандрувати, купатися на пляжі, грати в футбол, баскетбол або бадмінтон, кататися на велосипеді. Є час читати всі книжки, які заманеться, а не тільки за шкільною програмою. Є час вільно посидіти за комп’ютером, але цим не варто захоплюватися. Адже надворі стоїть прекрасна пора року, не можна втрачати ані хвилини!
Звичайно, влітку часто буває спекотно та незатишно, особливо в великому запиленому місті. Але мені аж ніяк не хочеться проміняти це надмірне тепло на зимні холоди та теплі валянки! Літня спека тільки нагадує про те, що потрібно облагороджувати місто, висадити дерева для затінку.
Літо подобається мені не тільки тому, що влітку я зазвичай відпочиваю на канікулах. В цю пору року родюча природа така щедра на свої дари: овочі, фрукти, ягоди. Першою достигне черешня. Потім доспіє темна солодка вишня, а далі… Сонячні абрикоски, червонобокі яблучка, виноград, сливи… Справді, я люблю літо за те, що з-поміж інших пір року воно найщедріше до людини.
У моєї матусі теплі і ніжні руки. У саду розцвіли білі, рожеві та червоні троянди. Двінкі щебетання пташок чути під моїм вікном. Зеленими лісами, жовтогарачими житами і прекрасними людьми красується наш рідний край. Випав перший пухнастий білий сніг. Я мрію стати видатною художницею. Під моїм вікном росте старий могутній дуб. Запашний хліб лежить на рушнику. Яскраве і тепле сонечко заглядає у віконечко. Нарешті прийшла довгожданна і чарівна весна. Моя сестра завзята трудівниця. На дитячому майданчику було чути веселі та дзвінкі голоси дітлахів.
Коли мені в школі задали написати твір про мою улюблену пору пору, я вагався недовго. Так, мені подобається золота осінь, білосніжна зима. Я також люблю весну, коли навколо буяє зелень та квітують дерева. Але моя найулюбленіша пора року – це літо!
Особливо я люблю прихід літа. Це пора, коли спека та задуха ще не владарюють над містами та селами. Навкруги багато квітів. Ще навіть білі «свічки» на каштанах світяться. Вечорами тепло, але повіває свіжий вітерець. Не сидиться вдома, хочеться гуляти, веселитися. І люди навколо відчувають щось подібне: у всіх святковий, піднесений настрій.
Під час літніх канікул можна досхочу порадіти життю: мандрувати, купатися на пляжі, грати в футбол, баскетбол або бадмінтон, кататися на велосипеді. Є час читати всі книжки, які заманеться, а не тільки за шкільною програмою. Є час вільно посидіти за комп’ютером, але цим не варто захоплюватися. Адже надворі стоїть прекрасна пора року, не можна втрачати ані хвилини!
Звичайно, влітку часто буває спекотно та незатишно, особливо в великому запиленому місті. Але мені аж ніяк не хочеться проміняти це надмірне тепло на зимні холоди та теплі валянки! Літня спека тільки нагадує про те, що потрібно облагороджувати місто, висадити дерева для затінку.
Літо подобається мені не тільки тому, що влітку я зазвичай відпочиваю на канікулах. В цю пору року родюча природа така щедра на свої дари: овочі, фрукти, ягоди. Першою достигне черешня. Потім доспіє темна солодка вишня, а далі… Сонячні абрикоски, червонобокі яблучка, виноград, сливи… Справді, я люблю літо за те, що з-поміж інших пір року воно найщедріше до людини.
Читать полностью: http://tvori.com.ua/tvir-na-temu-moya-ulyublena-pora-roku-lito/#ixzz40uXbKsPK
У саду розцвіли білі, рожеві та червоні троянди.
Двінкі щебетання пташок чути під моїм вікном.
Зеленими лісами, жовтогарачими житами і прекрасними людьми красується наш рідний край.
Випав перший пухнастий білий сніг.
Я мрію стати видатною художницею.
Під моїм вікном росте старий могутній дуб.
Запашний хліб лежить на рушнику.
Яскраве і тепле сонечко заглядає у віконечко.
Нарешті прийшла довгожданна і чарівна весна.
Моя сестра завзята трудівниця.
На дитячому майданчику було чути веселі та дзвінкі голоси дітлахів.