Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. цією мовою були написані неперевершені твори шевченка, франка, лесі українки, коцюбинського. українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику батьківщину. українська мова могутня, глибинна. і кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства. тож бережімо красу й чистоту рідної мови. нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.
1. разом: врозтіч, нарозхват, униз, уночі, допізна, натроє, чимдуж, декуди, напролом, відтепер, якнайкраще, щодня, аніскільки, мимохідь, насамперед, потихеньку, безперестанку. 2. окремо: по можливості, під гору, як слід, на жаль, таким чином, сам на сам, до лиця, по черзі, до речі, з розгону, на мить, уві сні, до сьогодні, до вподоби, за що, на вибір, без черги, по суті, до речі, без відома. 3. дефіс: ледве-ледве, по-сусідськи, по-людському, по-латині, хоч-не-хоч, ось-ось, десь-то, хтозна-як.
