Творче завдання: розподіліть усі фразеологізми, на три групи: фразеологічні зрощення, фразеологічні сполучення та фразеологічні єдності. До 10 із них підберіть синоніми, а до 5 інших – антоніми (фразеологізми на ваш вибір). (Завдання оцінюється у ів) 1. « А невістка не знала, до чого руки прикласти» [44,с.107];
2. «Всім, хто слухав той вирок, відняло мову» [44,с.115];
3. «Донька прислухалася до багатьох порад матері й у хаті навіть за холодну воду не бралася» [44,с.120];
4. «Олексієва душа краялася від власної безпорадності» [44,с.120];
5. «У твоєї Юльки руки не до такої роботи, а сам пупок надірвеш» [44,с.122];
6. «Надіявся, що у сестри серце зм’якне» [44,с.126];
7. «На будові різні чутки ходили» [44,с.126];
8. «У матері стиснулось серце, бо не знати, які випробування чекають її сина на чужині» [44,с.127];
Щоби втриматись на плаву і не запити з горя, дружина вмовила Ігоря податися за кордон, де зараз більшість чоловіків заробляють своїм родинам на прожиття» [44,с.45];
.«Не напускай, парубче, туману» [44,с.61];
11. Юля заволоділа моїм серцем настільки, що я не можу думати про щось інше, поки не отримаю від неї відповіді» [44,с.86];
«Кажуть, що з людиною треба пуд солі з’їсти, щоб трохи пізнати її» [44,с.86];
«Надіялись, що вже не маленький, і знає, куди голову суне» [44,с.87];
«Він ніби відгородився він них залізною завісою, за якою залишилося його попереднє життя» [44,с.92];
«Тому не розпалюй у собі уяви, змінити нічого не можна» [44,с.93];
«Олексій втрачав терпіння, так довго вона збиралася до кухні» [44,с.97];
«Тепер і курям доведеться кланятися» [44,с.98];
«Як-не-як, батько будівельник, і його поради можуть стати в пригоді» [44,с.100];
« У серці кипіла злість на хлопця за те, що він дурив двох дівчат одночасно» [44,с.112];
20. «Вранці молоді вирішили їхати до Кам’янця, бо з наступної неділі в Олексія мали початися трудові будні» [44,с.103];
21. «Та й які слова він міг знайти у цю хвилину, коли його власне серце, здавалося, краялося на частки» [44,с.130];
22. «Але що він може знати, тому не став забивати голову зайвими сумнівами» [44,с.133];
23. «Дитина була б із мамою, подруги язики почесали б, і в бабусі руки звільнилися б» [44,с.141];
«Спіймав облизня, чи як розуміти твоє швидке повернення?» [44,с.75];
25. «Вона розуміла, що треба почекати, поки ненька втихомириться і захоче її зрозуміти, бо лізти на рожен небезпечно» [44,с.77];
26. «Навіщо кидати зайву тінь на свою репутацію» [44,с.80];
27. «Уже й місце замовив, а вона йому ось якого коника викинула» [44,с.84];
28. «Беремо кота в мішку, - розхвилювалася мати» [44,с.84];
. «Ти не згущуєш фарби? – всміхнувся Максим» [44,с.102];
30 . «Тепер робітник не може сказати керівникові про його неправильні дії, бо той відразу вкаже йому на двері, ще й за зарплатою доведеться довгенько ходити після звільнення» [44,с.101];
31.«Максим вважав, що саме таке безправ’я гонить людей із насиджених місць» [44,с.101];
32. «Усмішка не сходила з його вуст, сипав жартами і не спускав із рук Бруньку» [44,с.105];
33.«Виглядаєш так, ніби на тобі воду возять» [44,с.104];
34. «Не знаю, як і дякувати тобі, бо ти ніби читаєш мої думки» [44,с.106];
35. «Нехай молоді працюють, а вони з чоловіком оберігатимуть родинне вогнище» [44,с.107];
36. «Ні! – билася тривожна думка, мов пташина, недавно спіймана у клітку» [44,с.111];
37. «Здогад, як грім серед ясного неба, вивів її з оцепеніння» [44,с.119];
38. «Він ладен був небо прихилити для дружини і ще ненародженої дитини» [44,с.119];
39 . « А виявилося, що вони з нього мотузки сучать» [44,с.121];
40. «Донька виявилася безхребетною, бо звикла, що за неї все вирішувала мама» [44,с.123];
41. «У тебе є спеціальність, то можеш нею за кордоном скористатися, бо тут нам нічого не світить, - радила Вікторія» [44,с.123];
42. «У мене, як з’ясувалося, кишка тонка» [44,с.124];
43. «Яка вас муха вкусила?» [44,с.126];
«Путешествия в некоторые отдалённые страны мира в четырёх частях: сочинение Ле́мюэля Гулливе́ра, сначала хирурга, а затем капитана нескольких кораблей» (англ. Travels into Several Remote Nations of the World, in Four Parts. By Lemuel Gulliver, First a Surgeon, and then a Captain of Several Ships), часто сокращённо «Путешествия Гулливе́ра» (англ. Gulliver's Travels) — сатирико-фантастический роман Джонатана Свифта, в котором ярко и остроумно высмеиваются человеческие и общественные пороки[1].
Объяснение:
На мій погляд наш клас дуже гумористичний, жартівливий. Але мені здаєтся, що мій клас найцікавиший та найкращий. Бувають такі моменти що ми споримо, або деремося, але ми все одно страємося бути одною командою. Стараємося преодоліти всі перешкоди, які нас дуже часто переслідують. Скільки вже разів ми вигравали в різних олімпіадах, чи друге інше. Просто коли це я записую згадую всі ці моменти які відбувалися за ( скільки років ти вчишься у школі, стільки і напиши), та не могу здержати свої слезинки. Та я розумію що багатьом іншим людям не хочеться йти до школи. Але вони не розуміють що скоро це все скінчиться та ми вже підемо зі школи! И вже не зустрінемося! Не побачимо ці смішні лиця, и будемо розуміти що не треба було торопити час. Потім у нас взагалі не залишиться часу щоь з кимось побалакати. Так може зараз мене ніхто не зможе зрозуміти, я розумію. Тому що не кожна людина це ще зрозуміла...