Творче завдання: розподіліть усі фразеологізми, взяті із роману сучасної тернопільської письменниці Ніни Фіалко «Любов з першого погляду», на три групи: фразеологічні зрощення, фразеологічні сполучення та фразеологічні єдності. До 10 із них підберіть синоніми, а до 5 інших – антоніми (фразеологізми на ваш вибір). (Завдання оцінюється у ів) 1. « А невістка не знала, до чого руки прикласти» [44,с.107];
2. «Всім, хто слухав той вирок, відняло мову» [44,с.115];
3. «Донька прислухалася до багатьох порад матері й у хаті навіть за холодну воду не бралася» [44,с.120];
4. «Олексієва душа краялася від власної безпорадності» [44,с.120];
5. «У твоєї Юльки руки не до такої роботи, а сам пупок надірвеш» [44,с.122];
6. «Надіявся, що у сестри серце зм’якне» [44,с.126];
7. «На будові різні чутки ходили» [44,с.126];
8. «У матері стиснулось серце, бо не знати, які випробування чекають її сина на чужині» [44,с.127];
Щоби втриматись на плаву і не запити з горя, дружина вмовила Ігоря податися за кордон, де зараз більшість чоловіків заробляють своїм родинам на прожиття» [44,с.45];
.«Не напускай, парубче, туману» [44,с.61];
11. Юля заволоділа моїм серцем настільки, що я не можу думати про щось інше, поки не отримаю від неї відповіді» [44,с.86];
«Кажуть, що з людиною треба пуд солі з’їсти, щоб трохи пізнати її» [44,с.86];
«Надіялись, що вже не маленький, і знає, куди голову суне» [44,с.87];
«Він ніби відгородився він них залізною завісою, за якою залишилося його попереднє життя» [44,с.92];
«Тому не розпалюй у собі уяви, змінити нічого не можна» [44,с.93];
«Олексій втрачав терпіння, так довго вона збиралася до кухні» [44,с.97];
«Тепер і курям доведеться кланятися» [44,с.98];
«Як-не-як, батько будівельник, і його поради можуть стати в пригоді» [44,с.100];
« У серці кипіла злість на хлопця за те, що він дурив двох дівчат одночасно» [44,с.112];
20. «Вранці молоді вирішили їхати до Кам’янця, бо з наступної неділі в Олексія мали початися трудові будні» [44,с.103];
21. «Та й які слова він міг знайти у цю хвилину, коли його власне серце, здавалося, краялося на частки» [44,с.130];
22. «Але що він може знати, тому не став забивати голову зайвими сумнівами» [44,с.133];
23. «Дитина була б із мамою, подруги язики почесали б, і в бабусі руки звільнилися б» [44,с.141];
«Спіймав облизня, чи як розуміти твоє швидке повернення?» [44,с.75];
25. «Вона розуміла, що треба почекати, поки ненька втихомириться і захоче її зрозуміти, бо лізти на рожен небезпечно» [44,с.77];
26. «Навіщо кидати зайву тінь на свою репутацію» [44,с.80];
27. «Уже й місце замовив, а вона йому ось якого коника викинула» [44,с.84];
28. «Беремо кота в мішку, - розхвилювалася мати» [44,с.84];
. «Ти не згущуєш фарби? – всміхнувся Максим» [44,с.102];
30 . «Тепер робітник не може сказати керівникові про його неправильні дії, бо той відразу вкаже йому на двері, ще й за зарплатою доведеться довгенько ходити після звільнення» [44,с.101];
31.«Максим вважав, що саме таке безправ’я гонить людей із насиджених місць» [44,с.101];
32. «Усмішка не сходила з його вуст, сипав жартами і не спускав із рук Бруньку» [44,с.105];
33.«Виглядаєш так, ніби на тобі воду возять» [44,с.104];
34. «Не знаю, як і дякувати тобі, бо ти ніби читаєш мої думки» [44,с.106];
35. «Нехай молоді працюють, а вони з чоловіком оберігатимуть родинне вогнище» [44,с.107];
36. «Ні! – билася тривожна думка, мов пташина, недавно спіймана у клітку» [44,с.111];
37. «Здогад, як грім серед ясного неба, вивів її з оцепеніння» [44,с.119];
38. «Він ладен був небо прихилити для дружини і ще ненародженої дитини» [44,с.119];
39 . « А виявилося, що вони з нього мотузки сучать» [44,с.121];
40. «Донька виявилася безхребетною, бо звикла, що за неї все вирішувала мама» [44,с.123];
41. «У тебе є спеціальність, то можеш нею за кордоном скористатися, бо тут нам нічого не світить, - радила Вікторія» [44,с.123];
42. «У мене, як з’ясувалося, кишка тонка» [44,с.124];
43. «Яка вас муха вкусила?» [44,с.126];
світу, так і моєї сім'ї. Навіть з самої назви ми
бачимо, що це щось важливе, адже складаєсь з
2 слів: Великий і День. Справді цей день є
величним адже саме тоді воскрес із мертвих Ісус
Христос - наш Бог та покровитель.
На теренах України святкувати Великдень як
Воскресіння Христа почали ще наприкінці
перешого тисячоліття, з приходом християнства
й святкується сьогодні.
Кожна родина святкує цей день по-різному. Одня
сім'ї збираються разом і їдять свячену їжу, інші
як звичайного дня просто сидять та дивляться
телевізор.
Особисто моя сім'я відсвятковує Великдень ось
таким чином. Дуже-дуже рано, близько п'ятої
години ранку, ми прокидаємося та йдемо до
церква зі святковими кшиками, щоб посвятити
паску. Потім, посвятивши їжі, йдемо додому й
накриваємо самачний стіл зі свячених продуктів.
Ми снідаємо та лягаємо трішечки відпочивати.
Зазвичай після невеличкого відпочинки мама і
тато звонять своїм друзям та родичам і
організовують пікнік. Мені це дуже подобається
адже тоді я мою змогу привітати своїх друзів,
братів та сестер з цим чудовим святом, граюся з
ними та розважаюсь. Цілий день проходить дуже
класно. Я із великим-првеликим задоволенням
можу сказати, що саме Великдень - це моє
улюблене свято, який єднає нас та зближує.
малий. Він був найменшим з жолудів.Одного
разу великі жолуді сміялись над ним,тому що
його було дуже легко роздавити. Маленький
жолудь розплакався і
засмутився. Раптом прийшли злі хлопці-
бешкетники. І почали давити жолуді.Великі
жолуді закричали: "До ть! "Маленький
жолудь почувши це відразу прибіг.Хлопці
побачили маленького жолудя і почали його
давити .Довго вони його давили,але не змогли
роздавити .Хлопці змирились,і побігли кудись.
А всі великі жолуді підбігли до маленького
жолудя, і всі почали його підкидувати вгору і
говорити:" Слава маленькому жолудю"! Відтоді
маленького долудя почали шанувати.