У кімнаті 12 осіб; деякі з них чесні, тобто завжди говорять правду, інші завжди брешуть. «Тут немає жодного чесної людини», — сказав перший, «Тут не більше однієї чесної людини», - сказав другий.
Третій сказав, що чесних не більше двох, четвертий — що не більше трьох, і так далі до дванадцятого,
який сказав, що чесних людей не більше одинадцяти. Скільки чесних людей в кімнаті насправді?
Извините математика
Двое (суток) – имя числительное.
I Обозначает количество предметов: сколько суток? двое.
Н. ф. – двое.
II Морфологические признаки: постоянные – количественное, собирательное, простое; непостоянные – в именительном или винительном – вне предложения не определить.
III Синтаксическую роль цельного словосочетания двое суток вне предложения определить невозможно. Это может быть подлежащее (Двое суток – срок небольшой), обстоятельство (от отсутствовал двое суток), сказуемым (Цельное словосочетание в этом предложении – двое суток).
Триста (человек) – имя числительное.
I Обозначает количество предметов: сколько человек? триста.
Н. ф. – триста.
II Морфологические признаки: постоянные – количественное, целое, сложное; непостоянные – в именительном или винительном – вне предложения не определить.
III Синтаксическую роль и этого цельного словосочетания определяйте самостоятельно: это может быть подлежащее или дополнение.
Сорок четвёртого (года) – имя числительное.
I Обозначает порядок предметов при счёте: года которого? сорок четвёртого.
Н. ф. – сорок четвёртый.
II Морфологические признаки: постоянные – порядковое, составное; непостоянные – в единственном числе, мужском роде, родительном падеже.
III Синтаксическую роль определяйте самостоятельно: не видя предложения, сделать это невозможно.
Оба (раза) – имя числительное.
I Обозначает количество предметов: сколько? оба.
Н. ф. – оба.
II Морфологические признаки: постоянные – количественное, собирательное, простое; непостоянные – в именительном или винительном падеже, вне предложения не определить.
III Тоже самостоятельно придётся Вам решать вопрос о роли данного словосочетания в предложении.
СЛОВА ДЛЯ МОРФОЛОГИЧЕСКОГО РАЗБОРА ДАЮТСЯ ТОЛЬКО В ПРЕДЛОЖЕНИЯХ!
відповідь:
відгомін минулого. сторінки української міфології
ця культурна спадщина нашого народу сьогодні мало досліджена. а це ж було для наших пращурів віруванням, так само, як ми віримо в ісуса христа. тільки з чиєїсь легкої руки це нині назвали міфологією. це був спосіб життя наших предків, спосіб гармонійного поєднання й ототожнення себе з природою. давні українці мали свій олімп, природа для них була живою, вони вірили в її чарівну силу. крім головних божеств: сварога, дажбога, перуна, велеса, ярила, купала, вони поклонялися сонцю, місяцеві, зіркам, а також усім явищам природи: блискавці, морозу, вітру, вогню, воді тощо.
у родинному колі особливими почестями була наділена берегиня — найдавніша богиня добра й захисту людини від усякого зла. з часом берегиня стає «хатньою» богинею. вона захищає оселю, усю родину, малих дітей від хвороб, лиха, лютого звіра, смерті тощо. зображалась або вишивалась берегиня на білих рушниках, що вивішувалися над вікнами й дверима, і мала захищати домівку від чорних сил. образ берегині вишивався на одязі, вирізьблювався на віконницях, ґанку. невеликі зображення берегині з глини або міді носили на грудях. традиційне зображення берегині — символічна постать жінки із застережливо піднятими руками. її образ з 14 століття входить до українського народно-прикладного мистецтва й дійшов до наших днів. про це нагадує, зокрема, київська оранта із піднятими руками, ніби стоїть на захисті всієї землі української.
пояснення: