У кожному речені підкресліть грамотичну основу. Визначте вид присудка 1)Ніч-мати партизанам
2)Без роботи день роком стає
3)Слово своє буду гострити камені моєї душуэі
4)Прекрасна людина в бою за Батьківщини
5)Багатство землі нашої-слава людей її
6)Голос громадськості. А він має лунати впевнено кваліфіковано і переконливо
НУЖНО ДО ЗАВТРА ЗДАЧА В 12.00
Багатостраждальною і довгою була дорога українського народу до власної держави — через століття царського свавілля та іноземного гніту, через більшовицькі голодомори і ГУЛАГи, через фізичне знищення національної інтелігенції та сільського господаря, крізь лихоліття Другої світової війни. Українська держава формувалася упродовж тривалого часу. Народ України віками творив свою незалежність, не раз виборюючи її і, на жаль, втрачаючи.
Не треба переконувати нікого в тому, що поява на карті незалежної Української держави була не щасливим випадком, а закономірним відновленням історичної справедливості. І все ж: чому ми не можемо зрівнятися з великими європейськими державами за рівнем життя? Чого не вистачає нам для цього? Запитання риторичне. На нього шукають відповідь і політики, і публіцисти, і науковці, і звичайні громадяни.
Як на мене, не вистачає нам послідовності у патріотизмі. Можливо, тому, що упродовж віків завойовники намагалися залишити Україну без національного "Я", без духовних поводирів. Довгі століття рабства залишили у свідомості українців відбиток смиренності. Хоча саме бунтівний дух українців не дозволив нікому знищити нас як націю. Про патріотизм написано і сказано багато. Мені хочеться висловити свою точку зору. Я вважаю, що наш патріотизм якийсь кострубатий, суперечливий.
У компанії, де зібрались 2-3 українці, неодмінно почуємо розмови про наш народ, про державу. Ми дорікаємо усім у несумлінності. Разом з тим, на своєму робочому місці майже кожен намагається працювати у півсили. Усі прагнемо добробуту, але ще зі шкільної парти нас розморює лінь; скаржимось: так важко вчитись. Ми вміємо щиро співчувати і не вміємо радіти чужому щастю. Чи задумувались ви коли-небудь, звідки в українській мові взялися прислів'я: "На тобі, небоже, що мені не гоже", "Моя хата скраю, я нічого не знаю"? Це про нас. Тому нам потрібно багато змінити, щоб стати сильними.
То все-таки, чого бракує українцям? Думаю, що патріотизму та єдності. Лише тоді, коли будемо підтримувати один одного в усіх починаннях, зможемо обрати правильний шлях, навчимося відрізняти біле від чорного, свободу від рабства, справжнє щастя від примарного.
Тож "єднаймося, брати мої"! — чуєте Шевченкові слова?!
чому я пишаюся своїм товаришем
є у мене товариш, яким я дуже пишаюся - це мій друг андрій. ми дружимо з дитинства, і навіть коли сім'я андрія переїхала до сусіднього району, це не зашкодило нашій дружбі. ми продовжували бачитися і багато спілкувалися по телефону та скайпу. андрій - вірний друг, і завжди готовий доказати це своїми вчинками. наприклад, коли рік тому я попав до лікарні, він відразу прийшов до мене, як тільки довідався про це. він навіть пропустив два дні у школі, тому що був біля мене - , підтримував та підбадьорював. мої батьки не могли бути біля мене весь час, бо їм було потрібно було ходити на роботу. тому андрій дуже допоміг їм, коли сидів біля мене у той час, коли я дуже погано себе почував. мабуть, дякуючи його підтримці мені скоро стало краще і я почав одужувати. андрій мав певні проблеми у школі, бо пропустив уроки, але він сказав, що не жалкує і взагалі "це дрібниці". але я знаю, що його у школі дуже сварили за прогули і навіть викликали до завуча. тому я пишаюся андрієм, бо він заради мене отримав проблеми, але все одно мені допоміг. я дуже радий, що в мене є такий друг.
детальніше - на -