-Привит,(имя) -Доброго дня(имя) - Пробач,що трохи запизнилась.(вся) -А що ти такого робила? -Слухала таку гарну писню, розчулила до самого серця. - Це добре. А на який мови? -На украинський. Спивачка так добре спивала, я таки писни дуже ридко зустричаю! - Не дивно,що писня була хороша! -Чому? -Бо укр.мова мае особливу звучнисть, яка зачаровуе. -Тобто, справа в мови? -Так,це грае дуже важливу роль. Мова в поеднанни з писнею дае вражаючий эфект. -Ти правий(ва)! Бо без мови не народилася писня. -З давна народ складае писни. А якщо не було б мови то... -Мабуть,була лише одна музика? -Так!Мени подобаються твои думки. Хочеш,я дам тоби ии послухати? -Звичайно! -Тоди ходим до мене? - Давай! Ну вот как-то так,извини за русский алфавит) В конце от себя чего-то добавь)
Слова об'єднуються в групи (ряди чи гнізда) за значенням та будовою: учити, учитися, учитель, учителька, учительство, учительська, учительський, учень, учнівство, навчання, навчальний, заучувати, переучувати, недовчити, завчити, завчений та ін. Такі групи слів називаються спорідненими, або спільнокореневими словами.
Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка виражає їх загальне значення. Такою спільною частиною наведеного ряду слів е-уч- (-вч-). Вона й виступає коренем кожного з цих слів. Отже, для виділення кореня у слові треба дібрати споріднені слова.
Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, заводнити, заводити, розводити, доводити, заводський, заводчани виділяється спільна частина -вод-. Чи є вона коренем для всіх Цих слів? Ні, бо не всі ці слова за значенням споріднені. Тут маємо три групи споріднених слів: 1) водяний, підводний, заводнити — корінь -вод-, що в слові вода; 2) заводити, роз-водити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити; 3) samt водський, заводчани — корінь -завод-, що в слові завод.
-Доброго дня(имя)
- Пробач,що трохи запизнилась.(вся)
-А що ти такого робила?
-Слухала таку гарну писню, розчулила до самого серця.
- Це добре. А на який мови?
-На украинський. Спивачка так добре спивала, я таки писни дуже ридко зустричаю!
- Не дивно,що писня була хороша!
-Чому?
-Бо укр.мова мае особливу звучнисть, яка зачаровуе.
-Тобто, справа в мови?
-Так,це грае дуже важливу роль. Мова в поеднанни з писнею дае вражаючий эфект.
-Ти правий(ва)! Бо без мови не народилася писня.
-З давна народ складае писни. А якщо не було б мови то...
-Мабуть,була лише одна музика?
-Так!Мени подобаються твои думки. Хочеш,я дам тоби ии послухати?
-Звичайно!
-Тоди ходим до мене?
- Давай!
Ну вот как-то так,извини за русский алфавит) В конце от себя чего-то добавь)
Слова об'єднуються в групи (ряди чи гнізда) за значенням та будовою: учити, учитися, учитель, учителька, учительство, учительська, учительський, учень, учнівство, навчання, навчальний, заучувати, переучувати, недовчити, завчити, завчений та ін. Такі групи слів називаються спорідненими, або спільнокореневими словами.
Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка виражає їх загальне значення. Такою спільною частиною наведеного ряду слів е-уч- (-вч-). Вона й виступає коренем кожного з цих слів. Отже, для виділення кореня у слові треба дібрати споріднені слова.
Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, заводнити, заводити, розводити, доводити, заводський, заводчани виділяється спільна частина -вод-. Чи є вона коренем для всіх Цих слів? Ні, бо не всі ці слова за значенням споріднені. Тут маємо три групи споріднених слів: 1) водяний, підводний, заводнити — корінь -вод-, що в слові вода; 2) заводити, роз-водити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити; 3) samt водський, заводчани — корінь -завод-, що в слові завод.
Объяснение: