Кімната моєї мрії має бути досить та світла. Я би поділила свою кімнату на декілька зон. У кімнаті обов"язково має бути зона сну із зручним ліжком та гарною постіллю, робоча зона, де я можу навчатись, мислити та творити. Робоча зона має включати в себе функціональний стіл, ортопедичний стілець, комп"ютер, книги, зошити тощо. Робоча зона має бути дуже гарно та правильно освітлена і не мати зайвих непотрібних речей, які можуть відволікати. Такоє у кімнаті має бути невеличка спортивна зона, де можна розім"ятись та зробити перерву між уроками. Мені потрібна бігова доріжка або велотренажер з музикою та килимок для вправ. У кімнаті також має бути зелена або жива зона. Квіти створюють затишок в оселі та очищують повітря, а гарні квіти ще й піднімають настрій. Серед квітів я б поставила невеличкий акваріум з різнокольровими рибками та маленького руденького хом"ячка. Тоді в кімнаті не буде так самотньо. Крім того, домашні улюбленці привчають до відповідальності турбуватися не тільки за самого себе, а й за інших. Я не уявляю свою кімнаті без ігрової зони, де обов"язково буде великий тонкий телевізор, ігрова приставка Кінект та різні цікаві технологічні новинки на сенсорному та голосовому управлінні. Також я б хотіла мати невеличкого робота-помічника, який би володів багатьма мовами, допомагав робити домашні завдання та прибирав у кімнаті, бо я зовсім не маю на це часу. Можливо зараз я ще не маю такої чудової кімнати, але я дуже мрію саме про таку, а мрії, як всі знають, завжди збуваються, тільки треба вірити!
хрещатик - головна вулиця києва, розташована неподалік від місцевості, де колись князь володимир великий хрестив свою родину. мабуть, саме так виникла назва вулиці. але згідно іншої версії, назва походить від хрещатого яру (місцини, що перехрещена ярами). довжина хрещатика лише 1,2 км, а вшир ця вулиця сягає на деяких ділянках 100 метрів. проїжджа частина дорівнює 24 метри, а обабіч вулиці висаджені дерева, що відділяють 14- метрові тротуари. уздовж лівого боку вулиці простягнувся каштановий бульвар, особливо гарний навесні, у травні, коли каштани розквітають.
як повноцінна вулиця хрещатик почав свою історію наприкінці 18 - початку 19 століття. першим забудовуватись ділянки в районі європейської (кінної) площі. у той час на хрещатик будувались переважно житлові будинки, за винятком першого київського театру – садиби, побудованої за проектом а. меленського. саме тому вулиця деякий час називалася театральною. до 1869 року головна вулиця києва звалася хрещатицькою, а потім була перейменована в хрещатик.
найтрагічніший час для хрещатика настає в роки великої вітчизняної війни. відразу ж після звільнення києва в 1943 році, починаються відбудовні роботи, а 1948 році - втілення в життя генерального плану відновлення хрещатика, запропонованого групою відомих архітекторів. згідно із проектом, хрещатик повинен був перетворитися в широку магістраль. саме тоді одна сторона вулиці була піднята на 2 м, будинки відсунулися вглиб, а перед ними з'явився знаменитий каштановий бульвар. при забудові вулиці архітектори намагалися виграшно з'єднати особливості архітектурних ансамблів із природним ландшафтом. на місці зруйнованих дореволюційних будинків виросли будинки в стилі "сталінського ампіру", які дуже вдало вмалювалися в образ нового хрещатика.
по вихідних і святкових днях вся транспортна частина хрещатику від вулиці бессарабської до майдана незалежності перекривається. вулиця стає пішохідною, що створює різкий контраст з хрещатиком буденного дня. і кияни, і гості міста мають можливість неспішно прогулятися вулицею, відчути атмосферу міста, послухати вуличних музикантів, артистів.
Кімната моєї мрії має бути досить та світла. Я би поділила свою кімнату на декілька зон. У кімнаті обов"язково має бути зона сну із зручним ліжком та гарною постіллю, робоча зона, де я можу навчатись, мислити та творити. Робоча зона має включати в себе функціональний стіл, ортопедичний стілець, комп"ютер, книги, зошити тощо. Робоча зона має бути дуже гарно та правильно освітлена і не мати зайвих непотрібних речей, які можуть відволікати. Такоє у кімнаті має бути невеличка спортивна зона, де можна розім"ятись та зробити перерву між уроками. Мені потрібна бігова доріжка або велотренажер з музикою та килимок для вправ. У кімнаті також має бути зелена або жива зона. Квіти створюють затишок в оселі та очищують повітря, а гарні квіти ще й піднімають настрій. Серед квітів я б поставила невеличкий акваріум з різнокольровими рибками та маленького руденького хом"ячка. Тоді в кімнаті не буде так самотньо. Крім того, домашні улюбленці привчають до відповідальності турбуватися не тільки за самого себе, а й за інших. Я не уявляю свою кімнаті без ігрової зони, де обов"язково буде великий тонкий телевізор, ігрова приставка Кінект та різні цікаві технологічні новинки на сенсорному та голосовому управлінні. Також я б хотіла мати невеличкого робота-помічника, який би володів багатьма мовами, допомагав робити домашні завдання та прибирав у кімнаті, бо я зовсім не маю на це часу. Можливо зараз я ще не маю такої чудової кімнати, але я дуже мрію саме про таку, а мрії, як всі знають, завжди збуваються, тільки треба вірити!
хрещатик - головна вулиця києва, розташована неподалік від місцевості, де колись князь володимир великий хрестив свою родину. мабуть, саме так виникла назва вулиці. але згідно іншої версії, назва походить від хрещатого яру (місцини, що перехрещена ярами). довжина хрещатика лише 1,2 км, а вшир ця вулиця сягає на деяких ділянках 100 метрів. проїжджа частина дорівнює 24 метри, а обабіч вулиці висаджені дерева, що відділяють 14- метрові тротуари. уздовж лівого боку вулиці простягнувся каштановий бульвар, особливо гарний навесні, у травні, коли каштани розквітають.
як повноцінна вулиця хрещатик почав свою історію наприкінці 18 - початку 19 століття. першим забудовуватись ділянки в районі європейської (кінної) площі. у той час на хрещатик будувались переважно житлові будинки, за винятком першого київського театру – садиби, побудованої за проектом а. меленського. саме тому вулиця деякий час називалася театральною. до 1869 року головна вулиця києва звалася хрещатицькою, а потім була перейменована в хрещатик.
найтрагічніший час для хрещатика настає в роки великої вітчизняної війни. відразу ж після звільнення києва в 1943 році, починаються відбудовні роботи, а 1948 році - втілення в життя генерального плану відновлення хрещатика, запропонованого групою відомих архітекторів. згідно із проектом, хрещатик повинен був перетворитися в широку магістраль. саме тоді одна сторона вулиці була піднята на 2 м, будинки відсунулися вглиб, а перед ними з'явився знаменитий каштановий бульвар. при забудові вулиці архітектори намагалися виграшно з'єднати особливості архітектурних ансамблів із природним ландшафтом. на місці зруйнованих дореволюційних будинків виросли будинки в стилі "сталінського ампіру", які дуже вдало вмалювалися в образ нового хрещатика.
по вихідних і святкових днях вся транспортна частина хрещатику від вулиці бессарабської до майдана незалежності перекривається. вулиця стає пішохідною, що створює різкий контраст з хрещатиком буденного дня. і кияни, і гості міста мають можливість неспішно прогулятися вулицею, відчути атмосферу міста, послухати вуличних музикантів, артистів.