І. У поданих реченнях виписати займенники , визначити їх розряд за
значенням.
1.Яким гребінцем не можна розчесатися?
2.Подай гребінець, який лежить на столі.
3. Без чого не можна хату збудувати?
4.Вона знає, без чого не можна жити.
5. Чиє серце не зрушить похвали?
6. Вже котрий день мороз на шибках узори креслить крижані.
ДО ТЬ БУДЬ ЛАСКА ДУЖЕ ТРЕБА
Розділові знаки стоять:
1. Він знав, що, перебравшись на той берег, він буде в безпеці. 2. Усі, опріч вас, погодилися поїхати на екскурсію. 3. Він підвівся, і, залишений у чистім полі сам-один, поборів степом далі. 4. Діти найкращої з країн, зверніте очі ваші на вас самих. 5. На жаль, зустріч із працівниками музею не відбудеться. 6. Стара, обчурхана вітрами верба ще зеленіла.
Объяснение:
1. Перед і після дієприслівниковникового звороту.
2. перед та після вставного слова.
3. перед і після дієприкметниковим зворотом.
4. після звертання.
5. Після вставного слова.
6. Перед відокремленим означенням.
айголовнішою ознакою мого трудового міста є його архітектура. У минулому столітті центр Харкова уособлював розкіш та індивідуальність, у тридцяті роки нашого століття — простоту і монументалізм пролетарської епохи. Але є у Харкова особливі ознаки місця, які уособлюють його самобутність: Держпром, "Дзеркальна течія", пам'ятник Кобзареві.
Особливо шанують харків'яни пам'ятник Тарасові Григоровичу Шевченку. Його встановлено в міському парку на вулиці Сумській. У минулі роки парк належав університету, він так і називався університетським садом, а тепер він має ім'я Великого Кобзаря.
Пам'ятник розміщенний так вдало, що його видно з кожної алеї. До того ж, шістнадцять фігур, які оточують постать Шевченка, розташовані по спіралі навколо центрального пілона. Вони краще простежуються з бокових алей.
Постать Шевченка видно здалеку, вона гігантських розмірів, близько шести метрів, тому Перехожі мають змогу вдивитися в обличчя видатного поета. Скульптор так вдало передав риси його зовнішності, що, здасться, можна уявити його вдачу: сміливість, допитливість, рішучість. Від усієї постаті віє бунтарством і непримиренністю.
Усі шістнадцять фігур, розташовані навколо трикутного гранітного пілона, здаються удвічі меншими за Кобзаря, проте теж добре простежуються. Особливо мене вражає жінка з немовлям на руках — Катерина. Оскільки цей пам'ятник я знаю з дитинства, то не уявляю Катерину іншою. Навіть читаючи твір, я бачу її саме такою, як на пам'ятнику. А далі, герої Шевченкових творів — гайдамаки, навіть повержені (одна постать лежача), вони дужі і вражаючі, бо вони — борці за волю, і козак-запорожець, і миколаївський рекрут, і селяни показані закутими, але нескореними.
Объяснение: