У поданих реченнях знайдіть дієприслівникові звороти та одиничні дієприслівники, позначте їх скісними рисками, виділіть кольором. Розставте пропущені розділові знаки.
1. Літак пішов на зниження і незабаром злегка підскакуючи побіг на лижах і зупинився. 2.Вузька стежка підбігла до кручі і повилась далі крутим берегом над річкою то видираючись на голі горби то ховаючись у низинах 3. Отак сплелись життя і пісня переливаючись в одне. 4.За вікном розсипаючись котилась зоря. 5.Знітившись я стаю на поріг школи. 6.Хлюпотить у бухті мала хвиля б’ючись об броньовані тіла кораблів. 7.Я знову напружуючи сили борючись із чимось важким, що навалювалось і давило мені на голову, підводився і знову плівся далі не знаючи куди я йду. 8.Дуже важким видалось Хариті те відро з водою, бо поставивши його на землю хвилинку стояла нерухомо спершись на припічок важко дихаючи. 9.Дуби застигли схиливши могутні голови в білих снігових шапках завмерли в безнадії чекаючи з жахом ворожого удару. 10.Оповідки легенди перекази про Довбуша хлопчик слухав затамувавши подих.

Як знайти свій шлях в житті?Це насправді тяжка річ. Ніхто ніколи не знає, яке його призначення в житті. І ніхто не знає, як його знайти, допоки одного разу, ти не зрозумієш, що знайшов те, що шукав. Але незважаючи на те, що цей шлях самопізнання тяжкий та тернистий, повір, це цььго вартує.Шукай себе. Одного ранку ти проснешся і зрозумієш, що твій улюблений колір - білий, що зелений гіркуватий чай набагато смачніший ніж солодкий чорний. І що світанок подобається більше, навіть якщо у цю пору ти ще спиш. І зрозумієш, що це повільна пісня твоя улюблена. І емоційність - це привілегія. Навіть, якщо ти не вмієш танцювати, то ти пробуєш. І виявиться, що тобі непогано вдається математика та історія, а фізика - цікаве заняття, а ще, що англійська вартувала того часу. Самотність більше не розчаровує, а допомагає заспокоїтись. Дощ з грозою більше не навіває сум. І слухати аудіокнигу в маршутнці набагато приємніше, ніж музику. Одного ранку ти зрозумієш, що відчуваєш набагато більше ніж інші. І самопізнання не таке вже й страшне діло. Без книжки ти нікуди не вийдеш, навіть якщо вона просто лежатиме в портфелі. Тобі здаватиметься неймовірно дивним, що комос, як і глибини океанів, досі незвіднаний. І повір, це все так НОРМАЛЬНО. Бо ти шукаєш себе. Попри те, що шлях життя є унікальний для кожної дитини, це найвища місія. Ти знайдеш себе, як хтось знаходить через музику, через кохання, танець, емоцій, біль та силу. Кожен із нас особливий. Я наприклад, мрію під ліричну рок-музику, а мій сусід, наприклад, може мріяти, сидячи на підвіконнику, з чашкою какао.А потім, ти посміхнешся світанковому сонцю і будеш щасливий. Бо ти знайшов себе. І це твоє найбільше щастя.

Мы с ребятами собирались во дворе возле дома, чтобы погонять мяч. Нам это очень нравилось, нравился процесс игры и азарт, появляющийся перед решающим голом. Как-то раз папа позвал меня на матч, которого ждал весь город. Я был в предвкушении того, что впервые увижу настоящий футбол вживую.

Мы приехали к стадиону, к тому времени там уже собралось огромное количество болельщиков. Они все были в ожидании матча. Их шеи были обмотаны шарфами с названиями команд, в руках были барабаны, дудки и еще много болельщицких атрибутов, названия которых я даже не знал.

Когда мы зашли на трибуны, я осмотрелся - не было ни одного свободного места. Стоял жуткий гул, все обсуждали исход предстоящего матча. Вот на поле вышел судья, а за ним и команды. В этот момент все болельщики поднялись и начали кричать, поддерживая свою команду.

Начался матч. Команды были достойные, поэтому первого гола пришлось ждать довольно долго. Трибуны гудели. Болельщики кричали, пели, били в барабаны, пускали волны. Все пытались поддержать своих фаворитов. А в опасный момент стадион дрожал от топота людей.

Футболисты каждой команды были настроены на победу. Они бегали по полю, стараясь увести мяч у соперника. Им не были страшны падения и ушибы, они подымались и бежали дальше, словно их силы не были ограничены. И вот настал момент первого и решающего гола. После хорошей передачи нападающий обходит всех защитников и забивает мяч в ворота. Болельщики застыли на несколько секунд, чтобы убедиться в том, что команда на верном пути к победе. Спустя одно мгновение, трибуны дрожали от радостных криков людей. Одни хвалили свою команду, а другие поддерживали, напевая песни.

Оставалось всего несколько минут до окончания матча. Проигрывающая команда пыталась отыграться, но это было бессмысленно. Но на трибунах царила атмосфера игры. Они поддерживали футболистов даже после финального свистка.

Это был мой первый футбольный матч. Я остался очень доволен. Теперь мы с папой ходим на все игры. Ведь главное не победа, а участие.