У поданих складнопідрядних реченнях підкресліть граматичну основу та вкажіть типи підрядних.
1. Коли ми обминаємо липовий шлях і опиняємось у долинці, нас оточує воркування
струмків (М.Стельмах). 2. Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінити себе. 3. До
Дніпра я приходжу вмивати свій зір, щоб у темряві дух мій не згас (Д.Павличко). 4.
Калину часто садять біля колодязів, щоб вода була здоровою і смачною (В.Супруненко).
5. Розішлю свої думи в дозори, щоб у сизому міражі не ступило свавільне горе на кордони
твоєї душі (В.Симоненко). 6. Знов повіяло в душу весною, хоч кругом ще біліють сніги
(П.Грабовський). 7. Буду тебе ждати там, де вишня біла виглядає з саду тихо і несміло...
(В.Симоненко). 8. Я тебе не сприймаю за істину, бо таких, мабуть, зовсім нема
(В.Симоненко). 9 . Дзвенять німою тугою ліси, коли їх ніч тремтлива обнімає і від очей у
ревності ховає принади їх первісної краси (В.Симоненко). 10. Той господар в просторі
безмежному, хто душею відрікся меж (В.Симоненко). 11. Українське весілля настільки
розмаїте і барвисте, що неможливо бодай побіжно розповісти про всі його візерунки та
відтінки (В.Супруненко). 12. Маруся Чурай мала чудовий голос і майстерно співала пісні,
які складала з різних приводів... (М.Стельмах). 13. Ще з дитинства вчила мене мати, що не
можна перемогти зло іншим злом. 14. Через те що несподівано випав сніг, ми вирішили
відкласти подорож. 15. На небі збиралися великі чорні хмари, так що можна було чекати
дощу. 16. І тільки природа знаходить такі розмаїті барви, що їх не відтворити жодною
фарбою, жодним пензлем (Д.Степовий).

Сам придумал.

Водолий та Добривако

Жив собі один плаксій,

Його звали Водолий

Він все нив та й сльози лив.

Його ніколи не любили,

У всі добрі й щирі сім’ї

Він приносив горе й сльози

Тому що він був дуже злий.

Але ще був там добрий дядько,

Його звали Добривако.

Він Водолия не любив,

Якби спіймав то б посадив.

Добривако добрий й щирий,

Якого всі завжди любили,

Надію не втрачав він завжди.

Тому що він гадав на краще.

Минуло геть багато днів,

Але злодій досі на волі.

Добривако геть зрадів,

Коли побачив Водолия.

 Як він по сім’ях все ходив,

Й воровав у жителів

Ага піймав, подумав він.

А Водолий вже геть здурів.

Краде він найцінніші речі .

Ікони, подарунки їхні.

Вже влаштував він пастку,

Щоб Водолия туди загнати.

Побачив злодій оту ікону,

Й пішов до неї ,

Думає. Зараз я її вкраду,

І подивлюсь як будуть нити люди

І так потрапив в пастку ту,

Застряг він там на віки .

Від тоді тут, у цьому місті

Панує злагода і щирість.

І люди всі перестали сумувати.

То до смерті цього міста

Ніхто тут вже не сумував.

І Добривака не за баром одружився.

На одній красивій жінці .

Народив трьох діток.

Два хлопчаки й одна здорова дівка.

 Жили всі довго і щасливо.

У мирі, злагоді й здоров’ї.

Велична і невмируща слава України. В Хортиці у важкі роки, коли українську землю терзали татарські орди кримських ханів і польська шляхта, зародилася могутня Запоріжська Січ. Скільки подвигів і  могутніх козаків зародила вона за своє існування! Одні з них це: Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Петро Сагайдачний, Максим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай та Тарас Трясило. Але ще й було багато інших Безіменних героїв які примушували боятись татарських ханів, руйнували фортеці яничар та громили полки шляхетських загарбників.