У яких реченнях допущено пунктуаційну помилку?
А) Сувої чорного диму знялися над догораючим велетнем. Б) Підвівшись пружно на стременах вершник сперся руками на високу луку сідла. В) Отже, одного вечора, втомившись лежав Михайло на траві у пасіці і дививсь у небо. Г) Довкола сплять, порозкидавшись, десятки його легенів. (відповідей може бути декілька)

Григорій Савич Сковорода — видатна постать у культурному й літературному житті України XVIII століття. У своїх творах він розвивав ідеї, актуальні як для того часу, так і для сьогодення.  За життя Сковорода був дуже відомою в Україні людиною, його погляди обговорювалися у вчених колах. Жодного твору Григорія Савича не було надру­ковано за життя, але майже всі освічені люди читали їх в рукописних копіях.Твори Григорія Сковороди наче написані в наш непростий час, коли людина накликає на себе небезпеку результатами своєї ж праці, коли при збіль­шенні числа храмів зростає злочинність. Праця людини втратила всяку привабливість, а життя стало безцільним і нецікавим. Багато проблем можна вирішити, якщо розглянути тему «спорідненої» праці, праці за покликанням.Може, саме це і є рецепт щастя Сковороди, і він своїм життям довів нам його дієвість.

Хрещатик - головна вулиця Києва, розташована неподалік від місцевості, де колись князь Володимир Великий хрестив свою родину. Мабуть, саме так виникла назва вулиці, Алі згідно іншої версії, назва походить від Хрещатого Яру (місцини, що перехрещена ярами). Довжина Хрещатика лише 1,2 км, а вшир ця вулиця сягає на деяких ділянках 100 метрів. Проїжджа частина дорівнює 24 метри, а обабіч вулиці висаджені дерева, що відділяють 14- метрові тротуари. По лівому боку Хрещатика уздовж Хрещатика простягнувся каштановий бульвар, особливо гарний навесні, у травні, коли каштани розквітають. Як повноцінна вулиця Хрещатик почав свою історію наприкінці 18 - початку 19 століття. Першим почали забудовувати ділянки в районі Європейської (Кінної) площі. Будівництво велося переважно по правій стороні до вулиці Прорізної. Потім будівництво перейшло на ліву сторону вулиці. У той час Хрещатик забудовувався переважно житловими будинками, за винятком першого київського театру - садиби, побудованої по проекту А. Меленского. Саме тому вулиця якийсь час називалася Театральною. До кінця 1873 року забудова вулиці досягла Бессарабської площі. До 1869 року головна вулиця Києва звалася КХрещатицькою, а потім була перейменована в Хрещатик. Аж до Великої Вітчизняної війни Хрещатик був забудований 4- поверховими будинками, а його ширина була приблизно 35 метрів.