Прикрашення рушника Калина - дерево українського роду. Її пов'язували з народженням Всесвіту, а червоні ягоди калини стали символом крові та невмирущої української нації. Через це весільні рушники, дівочі та парубочі сорочки рясно прикрашали цією вишивкою.Дуб - дерево, що уособлює чоловічу силу. В давнину - символ бога Перуна. Його вишивають на чоловічій стороні весільного рушника, а частіше - на парубоцьких сорочках, щоб хлопці та молоді чоловіки мали при собі оберіг життєдайної чоловічої сили. Для жінок такі візерунки не притаманні. Дуб і калина доволі часто зустрічаються у народній вишивці, поєднуючи в собі символи вічної краси і сили одночасно. Виноград - символ таїнства створення нової сім'ї. Вишивається на родинних рушниках. Життєдайність винограду означає плодючість роду. Мак - квітка пам'яті роду. Вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. Його не зображали на весільних рушниках, оскільки він уособлює скорботу. Лілея - символ дівочих чарів, чистоти і цноти. Вона містить в своєму орнаменті листки і пуп'янки, в цьому закладено народження, розвиток та безперервність життя. Троянда або ружа - улюблена квітка українців. Її вишивають на сорочках і рушниках багатьох регіонів України. Хтось вважає мотив троянди не дуже давнім, а деякі дослідники навіть стверджують, що дане зображення було запозичене. Хміль - втілює сутність молодого буяння та закоханості. Візерунки, що нагадують листя хмелю, відносять до молодіжної та весільної символіки. Адже парубок біля дівчини "в'ється як хміль".Чорнобривці - поетичний образ народної пісні та вишивки. Через те, що ці квіти полюбилися українському народові, їх досить часто вишивають на рушниках і сорочках.Візерунок з квітами зазвичай вкладається за законами рослинного орнаменту, збезперервним рухом. Квіти з'єднані ланцюжками-стеблинками як свідчення невпинності буття.
(д) - пригол,твердий,дзвiнкий,передньоязиковий
(и) - голосний,ненаголошений
(т') - пригол.,м'який,глухий,передньоязиковий
я - (а) - голосний,наголошений
(ч') - пригол.,м'який,глухий,передньоязиковий
(i) - голосний,ненаголошений
дзвiнкi - [ дз в' i н к' `i] - 7б,6 зв.
(дз) - пригол.,дзвiнкий,твердий, передньоязиковий
(в') - пригол.,м'який,губний,сонорний
(i) - голосний,ненаголошений
(н) - пригол,твердий,сонорний,передньоязиковий,
(к') - пригол,м'який,глухий
(i) - голосний,наголошений.
кущi - [ к у шч' i] - 4б,5 зв.
(к) - пригол,твердий,глухий
(у) - голосний,ненаголошений
щ - (ш) - пригол,глухий,передньоязиковий,м'який
щ - (ч) - пригол,глухий,передньоязиковий,м'який
(i) - голосний,наголошений.
Калина - дерево українського роду. Її пов'язували з народженням Всесвіту, а червоні ягоди калини стали символом крові та невмирущої української нації. Через це весільні рушники, дівочі та парубочі сорочки рясно прикрашали цією вишивкою.Дуб - дерево, що уособлює чоловічу силу. В давнину - символ бога Перуна. Його вишивають на чоловічій стороні весільного рушника, а частіше - на парубоцьких сорочках, щоб хлопці та молоді чоловіки мали при собі оберіг життєдайної чоловічої сили. Для жінок такі візерунки не притаманні. Дуб і калина доволі часто зустрічаються у народній вишивці, поєднуючи в собі символи вічної краси і сили одночасно. Виноград - символ таїнства створення нової сім'ї. Вишивається на родинних рушниках. Життєдайність винограду означає плодючість роду. Мак - квітка пам'яті роду. Вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. Його не зображали на весільних рушниках, оскільки він уособлює скорботу. Лілея - символ дівочих чарів, чистоти і цноти. Вона містить в своєму орнаменті листки і пуп'янки, в цьому закладено народження, розвиток та безперервність життя. Троянда або ружа - улюблена квітка українців. Її вишивають на сорочках і рушниках багатьох регіонів України. Хтось вважає мотив троянди не дуже давнім, а деякі дослідники навіть стверджують, що дане зображення було запозичене. Хміль - втілює сутність молодого буяння та закоханості. Візерунки, що нагадують листя хмелю, відносять до молодіжної та весільної символіки. Адже парубок біля дівчини "в'ється як хміль".Чорнобривці - поетичний образ народної пісні та вишивки. Через те, що ці квіти полюбилися українському народові, їх досить часто вишивають на рушниках і сорочках.Візерунок з квітами зазвичай вкладається за законами рослинного орнаменту, збезперервним рухом. Квіти з'єднані ланцюжками-стеблинками як свідчення невпинності буття.