1. Літак пішов на зшиження і незабаром, злегка пдскакуючи ніби на лижах, і зупинився (О. Дон-ченко). 2. Вузька стежка підбігла до кручі і повилась далі крутим берегом над річкою то видираючнсь на голі горби, то ховаючись у пизинах (О. Дончешко). 3. Коні, почувши волю ,шаршнули з котита, витяглися i помчалися стрілою наяввипсредки, згипувши незабаром у густій куряаі (М. Коцюбинський). 4. Атакуючи ворога,бійці ще довго чули закличні знуки бойового синалу. 5. Лише рілля в степу,зберігши кодлір чорний, його перелива у золото колось (А Малишко). 6. Роман хотів вирватися, але капітан ,міцно струснувши ,його поставив на місце (В. Собко). 7. Ще хнилину люди стояли тихо ,немов не вірячи в розчарування ,немов чогось ще сподіваючись (М. Коцюбинський). 8. Світить річка, гуляючи заплавами, зникаючи у марсвах небосхилу (О. Гончар).
Умій творити добро
Объяснение:
Якось Тетяна і Оля ішли по лісу й збирали гриби.
Перед собою вони побачили стару жінку, вона попросила трішки грибів. Бо в неї вже не було сил збирати.
Тетянка зразу дала грибочків зі свого кошика.
А Оля тим часом дивилася, дивилася на свій кошик.
А потім сказала:
-Йдіть самі забирайте їх цілий день, а потім всім роздавайте.
-Олю, ну не будь такой вередухою. Дай трішки.
Добро завжди вернеться. (сказала Тетяна)
-Нічого я їй не дам, пішли вже додому. (пробурмотіла Оля)
Перед тим, як іти Тетянка відала жінці всі свої гриби.
Через три дня, вони знову пішли по гриби. Й зустріли ту стару жінку.
-Олю, дякую тобі велеке, що дала мені свої Гриби. Ось, це тобі на знак подяки-вона простягнула кошик солодощів.
Ето всё, надеюсь . Писала сама.
1. Літак пішов на зшиження і незабаром, злегка пдскакуючи ніби на лижах, і зупинився (О. Дон-ченко). 2. Вузька стежка підбігла до кручі і повилась далі крутим берегом над річкою то видираючнсь на голі горби, то ховаючись у пизинах (О. Дончешко). 3. Коні, почувши волю ,шаршнули з котита, витяглися i помчалися стрілою наяввипсредки, згипувши незабаром у густій куряаі (М. Коцюбинський). 4. Атакуючи ворога,бійці ще довго чули закличні знуки бойового синалу. 5. Лише рілля в степу,зберігши кодлір чорний, його перелива у золото колось (А Малишко). 6. Роман хотів вирватися, але капітан ,міцно струснувши ,його поставив на місце (В. Собко). 7. Ще хнилину люди стояли тихо ,немов не вірячи в розчарування ,немов чогось ще сподіваючись (М. Коцюбинський). 8. Світить річка, гуляючи заплавами, зникаючи у марсвах небосхилу (О. Гончар).