У якому реченні немає звертання (розділові знаки пропущено)? Чого ви люди так на мене дивитесь?
Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?
До тебе мій дорогий юний друже приходять нові книжки.
Славу твою Києве несли у віках стародавні й вічні кобзарі.
Вопрос №2 ?
У якому реченні правильно поставлено розділові знаки?
О, Борисфене, батьку наш і друже, ти нас з’єднав в часи прадавніх зрушень.
О панно Інно, панно Інно, любові усміх квітне раз — ще й тлінно.
Ой, братику ріднесенький, снився мені сон дивнесенький.
Ой, ви зорі ясні, де ви бачили більше кохання?
Вопрос №3 ?
Яке речення не ускладнене звертанням?
Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов!
Рука в руці — і музика жива, спинися, мить, зіграй сонату вічну.
Старі дуби вам за осінь, за відлітання радості і птиць.
Літня ніч, спокусниця зрадлива, крилом одним півсвіту обняла.
Вопрос №4 ?
Яке речення ускладнено поширеним звертанням (розділові знаки пропущено)?
Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за літом.
Тебе я земле всю сходив до краю.
Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерням в рідній борозні.
Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.
Вопрос №5 ?
У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?
Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання?..
Моя пісне, вогниста, шалена, ах, розбийся на світлі акорди.
І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю.
Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота!
Вопрос №6 ?
У якому реченні правильно поставлено розділові знаки?
Тобі земле моя, рідна і велика, матінко велична, мої всі поривання.
Ой, бандуро рідна сестро, золотії струни! Вложи в неї моє серце, високії думи.
Світи нам день, безсмертними огнями, шуміть, сади, роди зерно земля!
Сій, сіваче, в людські груди правди вічної зерно.
Объяснение:
1.Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?
2.О панно Інно, панно Інно, любові усміх квітне раз — ще й тлінно.
3.Літня ніч, спокусниця зрадлива, крилом одним півсвіту обняла.
4.Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерням в рідній борозні.
5.Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання?..
6.Сій, сіваче, в людські груди правди вічної зерно.