У якому реченні однорідні члени речення поєднані сполучниковим зв’язком: А) Дощ січе воду, камінь.
Б) Пахне лісовий бузок, гіацинти, нарциси.
В) Іноді під черевиками дівчинки стиха хрускає гіллячка або жолудь.
Г) Настане душне, гаряче літо.
Вкажіть речення, у якому зв’язок між однорідними членами речення безсполучниковий:
А) Моє щастя, і ніжність, і гнів я у пісні б хотів зберегти.
Б) Насунули снігові хмари і оповили небо.
В) Буря реве й стогне на різні голоси.
Г) Всюди було рівно, біло.
У якому реченні між однорідними членами змішаний зв’язок:
А) Гори вкриваються позолотою й блиском.
Б) Ішов юнак лугами, полями і лісами.
В) По долині, по стежині біжить сонце.
Г) В саду цвіли бузина та калина.
Укажіть речення з поширеними однорідними членами речення:
А) Воля пахла живою вільгістю, міцним настоєм лугових трав і молодого сіна.
Б) Барви поля і лугу, барви лісу – скільки ненаситної пристрасті.
В) Зрідка видніються над ковилами кулясті кущі верблюдки, кермена та кураю.
Г) У материнському погляді не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування.
Укажіть речення, що містять кілька рядів однорідних членів речення:
А) Восени можна ходити до лісу просто по запахи, на дегустування їхнього розмаїття, для пригощання їхньою животворною цілющістю.
Б) Незабаром форкання коней, Степанова лайка, тягуче рипіння журавля і плескіт води в кориті розтанули.
В) Діти слухали неначе якусь дивну казку та все розпитували діда про морську чудну та страшну рибу та про море.
Г) Синява морська зникла за сипучими барханами, за молочаями та будяками.
У якому реченні є неоднорідні означення:
А) Темні й невисокі гори здавались вищими серед гладенького рівного степу.
Б) В цей лагідний літній день ставок здавався коштовною перлиною.
В) Голубі, фіолетові, сині, рожеві пасма снувались над горами.
Г) Глибоке, чисте і правдиве слово зі зрушення великого стає.
Виберіть три правильні відповіді
Виберіть речення, в яких узагальнююче слово стоїть після однорідних членів речення:
А) Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб’є мою любов живу.
Б) Подяка вам за все і за довір’я й за любов.
В) Усе звикає до життя в сутінках бадилина пташка кущик.
Г) Дикі гіллясті черешні висока трава по підгір’ю напереміш із квітами раннього літа все в цім краю таке соковите та зелене.
Ґ) Гомін різноплемінних мов калейдоскоп облич подих тропіків все він приніс з довколасвітніх мандрів сюди.
Укажіть речення, в яких правильно розставлені розділові знаки:
А) І барвінком, і рутою і рястом квітчає весна землю, мов дівчину в зеленому гаї .
Б) Тут і рушники вишиті та ткані, і корсетки й плахти, очіпки, постоли, прядка, веретено, ручні жорна.
В) Марко всього везе, та не знає, що діється вдома.
Г) Тільки синиці посвистують та інколи угорі невидима гайвороняча зграя.
Ґ) І пливуть струмочками не то думи, не то мрії.
Установіть відповідність:
А. Речення з однорідними підметами
1. З берега на берег можна добутися баржами або човнами.
Б. Речення з однорідними присудками
2. І земля, і люди, і птиця скучили за весною.
В. Речення з однорідними означеннями
3. За лісом широкі поля поволі й лагідно спускались вниз.
Г. Речення з однорідними обставинами
4. Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці ягід, звиває собі віночок.
5. Темні й невисокі гори здавались вищими серед гладенького рівного степу.
Завдання
Перебудуйте речення так, щоб у ньому було узагальнююче слово з однорідними членами речення:
Речення з двокрапкою
Речення з тире
Речення з двокрапкою і тире
У зіницях печалі відбиваються люди, дерева, обличчя.
Спишіть речення, розставляючи розділові знаки.
Тут ні сонця ані зірниць ані берега сірих брил.
У серці в мене благодатна осінь і дні журби і дні листків зів’ялих.
Весь степ і лиман озеро і море все закуталось у якийсь чарівний світ повилось прозорчастим туманом.
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Объяснение:
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Всі ми різні, але кожен із нас неповторний. Недарма вчителі, батьки, наші рідні хочуть зробити із нас гідну людину. Щоб усі знайшли місце у житті.
Протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. Деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. Але на помилках вчимося... Це нормально. Є також певні орієнтири, на яки ми маємо рівнятися – принципи моралі.
Гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати гідною.
В нашому житті зустрічається багато чого: радість, горе, випробовування, страждання, нагорода, щастя, кохання... Життя складне, адже разом з цим ми стикаємося з підлістю, зрадою, лицемірством, ненавистю від інших. Чи заслуговують вона гідності в суспільстві? Ні, проте це не так важливо, адже тільки від нас залежить: чи гідно саме ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність,чи зламаємося та втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.
Насправді в житті нелегко знайти вірну дорогу, бо ж моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві вже давно докірно зламані, а людське життя... Воно нічого не важить.
Сьогодні, як ніколи,гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті-решт і роблять людину гідною – тобто справжньою Людиною з великої літери.