У якому реченні однорідні члени речення поєднані сполучниковим зв’язком: А) Дощ січе воду, камінь.
Б) Пахне лісовий бузок, гіацинти, нарциси.
В) Іноді під черевиками дівчинки стиха хрускає гіллячка або жолудь.
Г) Настане душне, гаряче літо.
Вкажіть речення, у якому зв’язок між однорідними членами речення безсполучниковий:
А) Моє щастя, і ніжність, і гнів я у пісні б хотів зберегти.
Б) Насунули снігові хмари і оповили небо.
В) Буря реве й стогне на різні голоси.
Г) Всюди було рівно, біло.
У якому реченні між однорідними членами змішаний зв’язок:
А) Гори вкриваються позолотою й блиском.
Б) Ішов юнак лугами, полями і лісами.
В) По долині, по стежині біжить сонце.
Г) В саду цвіли бузина та калина.
Укажіть речення з поширеними однорідними членами речення:
А) Воля пахла живою вільгістю, міцним настоєм лугових трав і молодого сіна.
Б) Барви поля і лугу, барви лісу – скільки ненаситної пристрасті.
В) Зрідка видніються над ковилами кулясті кущі верблюдки, кермена та кураю.
Г) У материнському погляді не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування.
Укажіть речення, що містять кілька рядів однорідних членів речення:
А) Восени можна ходити до лісу просто по запахи, на дегустування їхнього розмаїття, для пригощання їхньою животворною цілющістю.
Б) Незабаром форкання коней, Степанова лайка, тягуче рипіння журавля і плескіт води в кориті розтанули.
В) Діти слухали неначе якусь дивну казку та все розпитували діда про морську чудну та страшну рибу та про море.
Г) Синява морська зникла за сипучими барханами, за молочаями та будяками.
У якому реченні є неоднорідні означення:
А) Темні й невисокі гори здавались вищими серед гладенького рівного степу.
Б) В цей лагідний літній день ставок здавався коштовною перлиною.
В) Голубі, фіолетові, сині, рожеві пасма снувались над горами.
Г) Глибоке, чисте і правдиве слово зі зрушення великого стає.
Виберіть три правильні відповіді
Виберіть речення, в яких узагальнююче слово стоїть після однорідних членів речення:
А) Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб’є мою любов живу.
Б) Подяка вам за все і за довір’я й за любов.
В) Усе звикає до життя в сутінках бадилина пташка кущик.
Г) Дикі гіллясті черешні висока трава по підгір’ю напереміш із квітами раннього літа все в цім краю таке соковите та зелене.
Ґ) Гомін різноплемінних мов калейдоскоп облич подих тропіків все він приніс з довколасвітніх мандрів сюди.
Укажіть речення, в яких правильно розставлені розділові знаки:
А) І барвінком, і рутою і рястом квітчає весна землю, мов дівчину в зеленому гаї .
Б) Тут і рушники вишиті та ткані, і корсетки й плахти, очіпки, постоли, прядка, веретено, ручні жорна.
В) Марко всього везе, та не знає, що діється вдома.
Г) Тільки синиці посвистують та інколи угорі невидима гайвороняча зграя.
Ґ) І пливуть струмочками не то думи, не то мрії.
Установіть відповідність:
А. Речення з однорідними підметами
1. З берега на берег можна добутися баржами або човнами.
Б. Речення з однорідними присудками
2. І земля, і люди, і птиця скучили за весною.
В. Речення з однорідними означеннями
3. За лісом широкі поля поволі й лагідно спускались вниз.
Г. Речення з однорідними обставинами
4. Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці ягід, звиває собі віночок.
5. Темні й невисокі гори здавались вищими серед гладенького рівного степу.
Завдання
Перебудуйте речення так, щоб у ньому було узагальнююче слово з однорідними членами речення:
Речення з двокрапкою
Речення з тире
Речення з двокрапкою і тире
У зіницях печалі відбиваються люди, дерева, обличчя.
Спишіть речення, розставляючи розділові знаки.
Тут ні сонця ані зірниць ані берега сірих брил.
У серці в мене благодатна осінь і дні журби і дні листків зів’ялих.
Весь степ і лиман озеро і море все закуталось у якийсь чарівний світ повилось прозорчастим туманом.
2-б)
3-в)
4-б)
5: (В)чись дитино, бо (В)читися треба!
(В)чись голубко, бо розум не спить,
Хай серце (і) воля, (й) дух росте (в)
Силу,
Хай книжка закрита любові. навчить.
6-
Льон (не переноситься), краї-на, рів-ний, озими-на, лід (не перенос.), січе-нь, йшов (не перенос.), розк-віт, вер-ба, дзьоб (не перенос.), працьо-витий, кіль-це, кран (не перенос.), затиш-ний, урок (не перенос.), пере-дати.
7-
розцвіт, розбити, розкрасити, розмалювати, роздарувати.
Безбарвно, безаварійний, безбашність, безафіксний, безбатченко
8-в)
9-в)
10-
Апостров є в таких словах як:
Під‘їзд, торф‘яний, з‘язати, бар‘єр, без‘язикий, мавп‘ячий, ад‘ютант, сім‘я.
11- (з)орієнтуватись, (с)казати, (з)бігати, (с)кріпити, (с)косити, (з)лити, (с)ховати, (зі)гнати, (с)фотографувати, (с)творити
12-б)
Мені здається, що людина — це не просто назва певної істоти. Це звання. І, як кожне звання, воно передбачає високу відповідальність. Злу і жорстоку людину ми називаємо нелюдяною. Щось страшне і жахливе ми називаємо нелюдським. Отже, такі риси не належать людині. Інколи це слово пишеться з великої літери — Людина. Мені здається це правильним. Людяність — це добро, це чесність, це турбота про інших, це здатність прийти на до . Тільки такою може бути справжня людина.
Людина робить добро, не чекаючи винагороди за це. Інколи вона навіть може постраждати через це. Пожежник, який рятує від вогню дитину, не думає про власну небезпеку. Він робить добро, його вчинок називається людяним, а сам він є Людиною.
Інколи про сміливу, відповідальну, сильну і добру людину можна почути, що це "справжня людина". Значить, боягузлива, підступна, зла людина є "несправжньою". То чи можна назвати таку істоту взагалі людиною? Я вважаю, що ні.
Звання людини покладає на нас велику відповідальність. І ми повинні відповідати цьому званню.