-Агов,Петрику,що ти тут забув? Ти що мене не чуешь? А ну геть звідси! - насуплено крикнув Дмитро. Петрик засмучено тяжко зробив великий ,повний відчаю і образии,вдох і попрямував додому.
-Ей,Дмитрик,не можна так чинити з іншими! - посварила Дмитра Марічка. Марічка була найгарнішою,найрозумнішой,найпрекраснішою дівчинкою в класі. Проте,головне,що серце в неї добре,завжди захищає всіх. Дмитро зробив вигляд ніби не почув. Не стане ж він битися з дівчинкою,тим паче з тою,яка йому подобалась. Але це зовсім інша історія. Дмитрик був забіякою,хуліганом і двієчником. Любив тільки себе (ну і по правді кажучи,ще й Марічку,але це секртет).
Марічка дивилася на Дмитрика,який порпався в снігу і думала,чи правда що він і правда настільки грубий? Та ні,в нього добре серце...принаймні в це вірила дівчинка. Марічка стояла так десь із хвилину ,аж раптом хтось пульнув їй у спину сніжку. Ах так,то була Софійка... Найвеселіша любителька вечірок і розіграшів,найпозитивніша дівчинка у класі і найкраща подруга Марічки. Дівчата привітались ,поговорили і Марічка розказала,що трапилось. Софійка не довго думаючи скрикнула "КОНКУРС". Вона мала рацію,гарна ідея. Тож,діти вирішили зробити конкурс сніговиків. У кого найкращий - той і виграв. Якщо виграш Дмитра - Петрик іде геть із подвір'я,а якщо ж перемога за Петриком - іти доведеться Дмитру. Зібравши обох хлопців,мав розпочатися конкурс. Дмитро,впевнений у своїй перемозі вже готувався попрощатися з Петриком. А Петро сумно сидів у кутку і розумів що йому не виграти Дмитра. Тоді,він побачив вогник перед собою - то була фея! Чарівна фея! Вона сказалась до дала хлопчику зілля ,яке він мав вилити на свого сніговика. Тож,конкурс розпочався і Петро,як і просила фея,вилив зілля на сніговика. Звичайно,в Дмитра вийшов сніговик куди кращий,але...сніговик Петра був чарівний! Всі,хто до нього торкався - отримували що бажали. Звичайно,виграв Петрик і Дмитрик мав піти... проте,Петрику стало жаль його і він залишив його,не дивлячись на те,як він себе поводив. Адже у нього добре серце
Трохи згодом,Дмитрик зрозумів свої помилки і став хорошим другом для всієї компанії.
Лес уже сбросил листву. Дни наступили пасмурные, но тихие, без ветра, настоящие дни поздней осени.В такой тусклый день идешь по лесной тропинке среди молодых березок, дубов, осинок, среди кустов орешника. Не слышишь пения птиц, шороха листьев. Только иногда упадет на землю тяжелый созревший желудь. На голых листьях повисли капли росы от ночного тумана.Далеко видно кругом. Легко дышит осенней свежестью грудь, хочется идти все дальше и дальше по желтой от листвы тропинке.Вдруг среди листвы видишь пестрый комочек. Это птица обо что-то сильно ударилась во время полета.«Надо взять ее домой, а то в лесу птицу мигом разыщет и съест лисица», – решаю я. Вот Нормально???
Петрик засмучено тяжко зробив великий ,повний відчаю і образии,вдох і попрямував додому.
-Ей,Дмитрик,не можна так чинити з іншими! - посварила Дмитра Марічка. Марічка була найгарнішою,найрозумнішой,найпрекраснішою дівчинкою в класі. Проте,головне,що серце в неї добре,завжди захищає всіх.
Дмитро зробив вигляд ніби не почув. Не стане ж він битися з дівчинкою,тим паче з тою,яка йому подобалась. Але це зовсім інша історія. Дмитрик був забіякою,хуліганом і двієчником. Любив тільки себе (ну і по правді кажучи,ще й Марічку,але це секртет).
Марічка дивилася на Дмитрика,який порпався в снігу і думала,чи правда що він і правда настільки грубий? Та ні,в нього добре серце...принаймні в це вірила дівчинка. Марічка стояла так десь із хвилину ,аж раптом хтось пульнув їй у спину сніжку. Ах так,то була Софійка... Найвеселіша любителька вечірок і розіграшів,найпозитивніша дівчинка у класі і найкраща подруга Марічки. Дівчата привітались ,поговорили і Марічка розказала,що трапилось. Софійка не довго думаючи скрикнула "КОНКУРС". Вона мала рацію,гарна ідея. Тож,діти вирішили зробити конкурс сніговиків. У кого найкращий - той і виграв. Якщо виграш Дмитра - Петрик іде геть із подвір'я,а якщо ж перемога за Петриком - іти доведеться Дмитру. Зібравши обох хлопців,мав розпочатися конкурс. Дмитро,впевнений у своїй перемозі вже готувався попрощатися з Петриком. А Петро сумно сидів у кутку і розумів що йому не виграти Дмитра. Тоді,він побачив вогник перед собою - то була фея! Чарівна фея! Вона сказалась до дала хлопчику зілля ,яке він мав вилити на свого сніговика. Тож,конкурс розпочався і Петро,як і просила фея,вилив зілля на сніговика. Звичайно,в Дмитра вийшов сніговик куди кращий,але...сніговик Петра був чарівний! Всі,хто до нього торкався - отримували що бажали. Звичайно,виграв Петрик і Дмитрик мав піти... проте,Петрику стало жаль його і він залишив його,не дивлячись на те,як він себе поводив. Адже у нього добре серце
Трохи згодом,Дмитрик зрозумів свої помилки і став хорошим другом для всієї компанії.
Будьте добрішими і завжди давайте другий шанс)