У якому рядку правильно утворено ступені порівняння * погано-гірше-найгірше
тепло-тепліше-найменш тепліше
дуже-дужче-саме дужче
вгорі-вище-найвище
4. Виберіть правильне твердження *
прислівник препогано утворений префіксально-суфіксальним
прислівник з давніх-давен утворений складання близьких за значенням слів
прислівник зимою утворений суфіксальним
прислівник по-селянськи утворено префіксальним творення
3. У якому реченні є прислівник утворений префіксально-суфіксальним ? *
Хто гарно пише, на перо не скаржиться
Хором легко співати
День догорав хризантемно, айстрово
Ви робіть по-вашому, ми робитимемо по-нашому
12. У реченні І найменший дотик необережний найболючіше ранить вжито прислівник у.. *
вищому ступені порівння
нульовому ступені порівняння
простій формі найвищого ступеня порівняння
складній формі найвищого ступеня порівняння
2. Яким утворені слова тихіше, люб'язно, швидесенько? *
суфіксальним
префіксальним
префіксально-суфіксальним
злиттям основ
1. Від якої частини мови твориться найбільше прислівників? *
прислівників
дієслів
прикметників
іменників
9. У якому рядку при творенні ступенів порівняння відбудеться зміна приголосних? *
гарно, далеко
виразно, рано
мило, впевнено
вузько, дорого
7. Знайдіть рядок із прислівником вищого ступеня порівняння *
Краще свої лати, ніж чужі шати
Багато галасу даремно
Щире слово дорожче за золото
Своє гніздо найтепліше
8. У якому рядку всі прислівники найвищого ступеня утворено правильно? *
Найшвидше, найбільш вдало, саме краще
Найважкіше, дорожче, вище
Якнайкраще, найближче, найменш корисно
Найбільш дальше, найкорочше, низько
Ваше прізвище та ім'я *
10. Виберіть правильне твердження *
Усі прислівники утворюють ступені порівняння
Прислівники на -о, -е, утворені від якісних прикметників, можуть утворювати ступені порівняння
Складена форма найвищого ступеня порівняння прислівників твориться додаванням до прислівників слів більш, менш
Вищий ступінь порівняння прислівників твориться за до суфіксів -к-, -ок-, -ик-
6. У якому реченні правильно виділено прислівник? (у дужках) *
[В день] такий на землі розцвітає весна
Бажаємо здоров'я [в день] народження
Він не звик відпочивати [вдень]
[В той день] вони зустрінуться знову
5. Виберіть рядок, у якому прислівник утворено злиттям слів *
повсякчас
часто-густо
по-сусідськи
ледь-ледь

Показать ответ

Ответ:

filippovdanis

31.05.2022 12:33

У системі сучасної української літературної мови, як відомо, виділяються такі функціональні стилі: офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній, розмовний, а також конфесійний, що повертається в систему української мови наприкінці ХХ століття. Публіцистичний стиль – це один з функціональних стилів літературної мови, призначений для передачі масової інформації, який характеризується популярним, чітким викладом, орієнтованим на швидке сприймання повідомлень, на стислість і зрозумілість інформації.На сьогодні всі наукові дослідження публіцистичного стилю мови виходять з функціональної своєрідності публіцистичного стилю, яка полягає в діалектичній єдності двох функцій – впливу та повідомлення. Разом з тим, хоча в різних жанрах публіцистики логічний та емоційно-експресивний елементи мають бути взаємно врівноважені, на сучасному етапі комунікації посилюється експресивна функція. У мові газет, журналів, Інтернет-видань дедалі частіше вживається поряд із розмовно-літературною лексикою розмовно-нелітературна: просторічна, в тому числі вульгарна, жаргонна, діалектна, лексика позанормативних запозичень, яка має досить виразну експресію.Актуальність теми зумовлена, з одного боку, різкою активізацією на сучасному етапі уживання експресивної лексики в мові української публіцистики та погіршення її якості в зв’язку з обсягом і швидкістю інформації через ЗМІ, що відображає загальний рівень культури; з другого боку, недостатньою вивченістю функціонування експресивної лексики в зв’язку з її великим обсягом і динамікою. Функції експресивної лексики в публіцистичному мовленні досліджувалися, однак ці роботи містять лише фрагментарні відомості про мотиви її використання, контекстуальне оточення, участь у створенні загального емотивно-оцінного плану тексту.Експресивний аспект мови як результат мовленнєвої діяльності мовної особистості займає все більше місце в лінгвістичних дослідженнях. Проблема експресивності опиняється в центрі активних пошуків сучасних лінгвістів. Вона потребує уваги як філологів, редакторів, так і журналістів.Об’єктом даної курсової роботи обрано мову сучасної української публіцистики. Мова друкованих засобів масової інформації є одним із найдинамічніших підстилів публіцистичного стилю: у ній доволі яскраво й швидко відзеркалюються зміни, що відбуваються в суспільстві. Сьогодні в мові преси особливо помітна конкуренція інформаційності та експресивності функцій [6].Предметом аналізу є експресивна лексика в публіцистичних текстах.Експресивність виступає в тексті як засіб прагматики, яка в (комплексі з іншими мовними засобами контексту) сприяє, з одного боку, прояву позицій самого журналіста, його інтерпретацій, емоцій і оцінок, а з іншого – виявляючи мовну стратегію автора, стає одним із засобів мовного впливу на читача.Метою дослідження є вивчення експресивної лексики сучасної української публіцистики та особливості її уживання в сучасній періодиці.У зв’язку з визначеною метою постають такі завдання:– з’ясувати мовні особливості та екстралінгвістичну зумовленість публіцистичного стилю;– показати джерела формування та поповнення експресивної лексики в мові сучасної української публіцистики;– схарактеризувати особливості вживання експресивної лексики.Основним методом дослідження є описовий.Структура: дана робота складається зі вступу, двох розділів з підрозділами, висновків, списку використаної літератури (50 джерел), доповіді.

0,0(0 оценок)

Ответ: