В українській мові подвоєння в іншомовних словах чітко регламентується трьома правилами:
1. Всі загальні назви (слова з маленької букви) пишуться без подвоєнь, крім 17 слів-винятків (їх варто вивчити напам’ять):
аннали (літопис),
бонна (нянька),
брутто(вага товару з упаковкою),
ванна (ванний),
мадонна,
манна (манний)(манна небесна, а не каша),
мотто (дотепний вислів, епіграф),
нетто (вага товару без упаковки),
панна,
пенні (англійська копійка),
тонна,
білль (законопроект),
булла (грамота Папи Римського),
вілла,
мулла (мусульманський священик),
дурра (рослина),
мірра (смола).
Увага! Пишемо «мадонна», «донна» - спільнокореневі, але «беладона» (отруйна рослина).
2. При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо лише тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: апперцепція (бо є перцепція), імміграція (бо є міграція), інновація (бо є новація), ірраціональний (бо є раціональний), ірреальний (бо є реальний), контрреволюція (бо є революція), сюрреалізм (бо є реалізм).
Примітка. Коли непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (напр.: нотація — анотація, конотація), приголосний не подвоюється на письмі.
Увага! імміграція – міграція – еміграція. (виділено префікси, в цих словах вони різні, тому в першому випадку подвоєння відбувається, а в останньому - ні).
3. Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах: Андорра, Гаронна, Голландія, Калькутта, Марокко, Міссурі, Ніцца, Ренн, Яффа; Бетті, Джонні, Мюллер, Руссо, Фламмаріон, Шиллер.
Примітка. Подвоєні приголосні зберігаються і в усіх похідних словах: андоррський (Андорра), марокканець (Марокко), яффський (Яффа).
Підказка: У тестах ЗНО всі малознайомі назви міст, країн, людей пиши з подвоєнням: Гол..андія, Пікас..о, рот..ердамець (Роттердам), дік..енсівський (Діккенс), буд..ист (Будда).
Софіївка», яку називають «Уманським дивом», знаходиться в стародавньому українському місті Умань. Наприкінці XVIII ст. за наказом Ф. Потоцького на берегах річки Камінки було закладено чудовий парк. Так з’явилася «Софіївка» — одна з видатних пам’яток садово-паркового мистецтва«Софіївка» нагадує своєрідну галерею картин, створених спільно природою і людиною, настільки майстерних, що важко визначити, кому з цих двох творців належить першість. Цей напрочуд мальовничий куточок називають казковим — таке тут усе поетичне, вишукано-мистецьке. Є тут і Єлісейські поля, й англійський парк з колекцією рослин, завезених з багатьох країн світу. Кавказька гірка немов переносить нас у сонячну Грузію. Розкішні павільйони й альтанки, кам’яні гроти, каскади, підземний водяний тунель. Скрізь нас зачаровує срібляста симфонія води, зелена ошатність дерев і кущів.«Софіївка» чудова за будь-якої пори року. І тоді, коли вона у весняному цвітінні, запорошена рожево-білими пелюстками, і спекотного літнього дня, коли над галявами дібров виснуть аромати сухого різнотрав’я, а тінисті алеї кличуть у приємну прохолоду. І золотої осені, коли падає жовто-рожеве листя, а ранками іній засріблює пожухлі трави. Гарна вона і в зимове безгоміння, коли великий обмерзлий водоспад нагадує гігантський айсберг, а сірі крутолобі скелі одягають снігові шапки.Усі, хто бував у парку, захоплювалися його красою, оригінальністю й художньою довершеністю ландшафтних композицій, адже жодна з них не схожа на іншу.Дивлячись на цю неземну красу, важко уявити, що колись тут стримів лише лисий пагорб, поблизу якого протікала річка Камінка. її береги були всіяні великими, хаотично розкиданими гранітними каменями. Біля підніжжя пагорба росли дві дикі груші та декілька верб. А все навкруги було загромаджене кам’яними брилами, вкритими мохом.
асортимент, маса, брутто, абревіатура, інтелігент, адміністративно-територіальний, акредитація, імміграція, емісійний, тонна, дисертація, іммігрант, ілюзія, Голландія, ілюстративний, шилінг, інноваційнний, корупція, колона, контрреволюція, анотація, пасатіжі, раллі, група, класифікатор, асигнаційний, забалотований, марокканець, сума, алея, каса, стакато, бароко, Ренесанс, інтермецо, конгрес, ванна, масаж, новела, балкн, колегія, колекційний, імунітет, інкасатор?, касета, ефективний, комерція, коректор, колона, міра, Шиллер, хобі, Міссурі, вілла, опонент, Ізабелла, асамблея, бравісимо, шассі.
Объяснение:
В українській мові подвоєння в іншомовних словах чітко регламентується трьома правилами:
1. Всі загальні назви (слова з маленької букви) пишуться без подвоєнь, крім 17 слів-винятків (їх варто вивчити напам’ять):
аннали (літопис),
бонна (нянька),
брутто(вага товару з упаковкою),
ванна (ванний),
мадонна,
манна (манний)(манна небесна, а не каша),
мотто (дотепний вислів, епіграф),
нетто (вага товару без упаковки),
панна,
пенні (англійська копійка),
тонна,
білль (законопроект),
булла (грамота Папи Римського),
вілла,
мулла (мусульманський священик),
дурра (рослина),
мірра (смола).
Увага! Пишемо «мадонна», «донна» - спільнокореневі, але «беладона» (отруйна рослина).
2. При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо лише тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: апперцепція (бо є перцепція), імміграція (бо є міграція), інновація (бо є новація), ірраціональний (бо є раціональний), ірреальний (бо є реальний), контрреволюція (бо є революція), сюрреалізм (бо є реалізм).
Примітка. Коли непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (напр.: нотація — анотація, конотація), приголосний не подвоюється на письмі.
Увага! імміграція – міграція – еміграція. (виділено префікси, в цих словах вони різні, тому в першому випадку подвоєння відбувається, а в останньому - ні).
3. Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах: Андорра, Гаронна, Голландія, Калькутта, Марокко, Міссурі, Ніцца, Ренн, Яффа; Бетті, Джонні, Мюллер, Руссо, Фламмаріон, Шиллер.
Примітка. Подвоєні приголосні зберігаються і в усіх похідних словах: андоррський (Андорра), марокканець (Марокко), яффський (Яффа).
Підказка: У тестах ЗНО всі малознайомі назви міст, країн, людей пиши з подвоєнням: Гол..андія, Пікас..о, рот..ердамець (Роттердам), дік..енсівський (Діккенс), буд..ист (Будда).
Софіївка», яку називають «Уманським дивом», знаходиться в стародавньому українському місті Умань. Наприкінці XVIII ст. за наказом Ф. Потоцького на берегах річки Камінки було закладено чудовий парк. Так з’явилася «Софіївка» — одна з видатних пам’яток садово-паркового мистецтва«Софіївка» нагадує своєрідну галерею картин, створених спільно природою і людиною, настільки майстерних, що важко визначити, кому з цих двох творців належить першість. Цей напрочуд мальовничий куточок називають казковим — таке тут усе поетичне, вишукано-мистецьке. Є тут і Єлісейські поля, й англійський парк з колекцією рослин, завезених з багатьох країн світу. Кавказька гірка немов переносить нас у сонячну Грузію. Розкішні павільйони й альтанки, кам’яні гроти, каскади, підземний водяний тунель. Скрізь нас зачаровує срібляста симфонія води, зелена ошатність дерев і кущів.«Софіївка» чудова за будь-якої пори року. І тоді, коли вона у весняному цвітінні, запорошена рожево-білими пелюстками, і спекотного літнього дня, коли над галявами дібров виснуть аромати сухого різнотрав’я, а тінисті алеї кличуть у приємну прохолоду. І золотої осені, коли падає жовто-рожеве листя, а ранками іній засріблює пожухлі трави. Гарна вона і в зимове безгоміння, коли великий обмерзлий водоспад нагадує гігантський айсберг, а сірі крутолобі скелі одягають снігові шапки.Усі, хто бував у парку, захоплювалися його красою, оригінальністю й художньою довершеністю ландшафтних композицій, адже жодна з них не схожа на іншу.Дивлячись на цю неземну красу, важко уявити, що колись тут стримів лише лисий пагорб, поблизу якого протікала річка Камінка. її береги були всіяні великими, хаотично розкиданими гранітними каменями. Біля підніжжя пагорба росли дві дикі груші та декілька верб. А все навкруги було загромаджене кам’яними брилами, вкритими мохом.