У якому рядку всі дієприкметники пасивного стану? а) посіяний,керований, перероблений,отруєний, забувши
б) подарований, забутий, зрізаний, згаданий, очолений
в) зварений,збудований, паляючий, сконструйований, в'янучий
г) сказаний, прибитий,пом'якшуваючий, замучений,невтихаючий
ответ:
дуже важливою прикметою є її своєрідна реалістичність. це не означає, що жанр характерний тільки для реалізму як естетичної системи. реалістичність проявляється у кількох моментах:
— час в і стосується «потенційної сучасності» (в. пропп), тобто згадані в і події відбувалися не в глибокому минулому (як у героїчному епосі), а зовсім недавно;
— усі події, незважаючи на фантастичний елемент, є потенційно можливими. чудо у і ніколи не є визначальним, не проймає оповіді всуціль, а лише фрагментарно, тому не деформує домінантного міметичного освоєння дійсності. наприклад, перетворення дівчини в тополю, окрім рис метаморфози, залишків анімістичних вірувань, переплітається зі звичаєм садити на могилі тополю (це саме стосується калини чи явора);
— персонажі — не богатирі, князі чи царевичі, а звичайні люди різних суспільних верств. вони не діляться на «героїв і злодіїв» (пропп), бо і злочинці — не епічні гіперболізовані злочинці, а звичайні люди. сама дійсність теж ні не гіперболізована, ні не ідеалізована, а мислиться такою, якою є, з усіма властивостями складного буття (у тому числі — трагічними). весь фольклор до того не наголошував на трагізмі (герої билин завжди перемагали ворога, злі сили були покарані, правда і справедливість встановлені — усе «поставлено на свої місця»). дуже рідко, в окремих випадках у новелістичних билинах зустрічаються елементи вбивства чи самогубства («билина про дунай»), що можна якоюсь мірою вважати перехідною ланкою між билиною і , і то дуже умовно, бо в і представляються переважно людські характери і їх зіткнення у реальному житті. тут відсутня ідеалізація позитивних героїв чи їх рис, гіперболізація обставин чи здібностей, ліризація почуттів, монументалізм у зображенні обраної теми, її значимості.
Ми плили на кораблі "Стратфорд", уже наставала ніч, деякі люди з команди вже йшли в свої каюти, як тут хтось закричав.
-Людина за бортом!Капітане, людина за бортом!
Всі вискочили на ніс корабля, і побачили, як з води пробує випливти один з команди.
-Акула! Крикнув капітан..
-Несіть інструменти,клюшки, все чим можнливо добряче пошуміти!
Через хвилин п'ять, всі зрозуміли , що ці крики і гучні удари каструлями нічим не до , наставала ніч, вода ставала холодніша..
-Поки акула не нападає, спустити шлюбки!
Через мить, мотузка,яка тримала шлюбки була розв'язана.
-До іть, до іть! Кричав бідолага..
Коли шлюбка була на достатній висоті,щоб була можливість на неї залізти, чоловік почав тягнути руки..
-Ура,ура!
-Він на шлюбці, піднімайте!
Всі почали тягнути мотузки, і через 5 хвилин, чоловік був на палубі.
-Д..дякую вам!
-Відведіть його в каюту, і зробіть чаю, сказав капітан,-ти добряче застудився.
На наступний день, вияснилось, що то була Малозуба акула, чоловікові стало легше, а інші, уже мабуть і забули про той випадок..
Надіюсь поміг)