У якому рядку всі подані іменники належать до назв неістот? а) птах, листя, дерева, вітер, товариш;
б) книга, хата, ніж, одяг, осінь;
в) дощ, небо, батько, мати, ягоди.

Всі готуються до зими по-різному. В очікуванні снігу та холоду люди купують теплий одяг та взуття, закривають варення з ягід і фруктів, консервують і маринують всілякі овочі. Багато лісових тварин теж готуються до майбутніх морозів: хто робить запаси, хто лягає спати. Деякі птахи відлітають у теплі краї, щоб повернутися назад тільки навесні. А ось доля міських птахів багато в чому залежить від доброти, щедрості і милосердя людини. З приходом холодів горобці збиваються в крикливий численні зграйки і намагаються триматися ближче до людського житла. Їх завжди можна зустріти біля входів у магазини, біля торгують насінням бабусь, біля під'їздів багатоповерхівок. Особливо важко птахам доводиться, коли випаде білий пухнастий сніг, покриваючи всю землю святковою покривалом. Під снігом ховаються і небагаті джерела прожитку багатьох птахів: розсипані по землі ягоди горобини і глоду, крихти, якісь насіння. Саме в цей нелегкий час пернатим співакам необхідна наша до З якою радістю оточують горобці та синички годівниці з крихтами, шматочками хліба, пшона, пшеничною крупою! Як голосно вони дякують нам за увагу, добросердя. А з'ївши все частування, розсаджуються на найближчих гілках, щоб не прогавити чергову порцію смачненького. Настала зима. Земля, вода і ліс — все вкрите снігом, здається, все навкруги поринуло в сон. Завмерли трави, кущі і дерева. Під сніговим покривалом зачаїлися, застигли багато тварин. Завмерли, але не померли. Добре тому, у кого тепле, затишне лігво, барліг, норка чи гніздо. Добре тому, у кого запасів повна комора. Поїв, згорнувся калачиком — спи міцно, дивись солодкі сни. А птахи сильно страждають взимку від холоду і голоду. Крижаний вітер гуляє, носиться між будинками і деревами, забирається і під тугі пір'ячко. Не всидіти маленьким пташкам ні на землі, ні на гілці: все вкрите снігом, холонуть лапки. Треба стрибати, літати, щоб якось зігрітися. Ох, як важко їм доводиться! Шукають, де б сховатися від холоду, від страшного зимового вітру. Лютий — самий важкий для птахів місяць. Місяць лютого холоду і голоду. Зима відчуває, що скоро їй доведеться поступитися свої права, ось вона і злиться: то морозом вдарить, то замете буревієм. Найгірше, коли після денної відлиги вдарить мороз вночі і відразу заморозить сніг зверху. Така крижана кірка на снігу — наст — міцна, тверда, слизька. Її не розбити ні слабкими лапками, ні дзьобом. Як птахам дістати під льодом їжу — траву, зернятка? У кого немає сили пробити скло крижаної кірки, той голодує. Але добре відомо: хто ситий, тому холод не страшний, тому ми повинні допомагати своїм маленьким, слабким пернатим друзям. Їм багато не треба. Хто дасть зерняток, хто — сальця, хто — ягід, хтось хлібних крихт. А скільки їх можна врятувати від голодної смерті! Ми можемо влаштовувати для птахів маленькі безкоштовні їдальні у дворах і прямо у себе на балконах. Можемо вивішувати з вікна шматочки хліба на ниточці або встановлювати у дворі годівниці з зерном і хлібом. Горобці та інші наші зимові гості цілими зграйками будуть з радістю відвідувати їх. А синички дуже люблять сало. Тільки не солоне, звичайно: від солоного у них заболять животики. Можна взяти дерев'яну паличку, висвердлити в ній ряд дірочок і залити дірочки гарячим салом — свинячий або яловичий. Потрібно дати йому охолонути і вивісити паличку за вікно, а ще краще — повісити на дерево у дворі. Веселі маленькі гості не змусять себе довго чекати. А в подяку за частування покажуть різні трюки: кувырканье вниз головою, скік убік і інші. Допомагайте маленьким пернатим друзям взимку! За цих милих і кумедних пташок до себе в гості, щоб помилуватися й досита нагодувати в цей важкий для них час! До ть птахам взимку, тоді, влітку, вони присвятять вам свої найкращі пісні, з'їдять на ваших городах всіх шкідників і подбають, щоб комарів та мух в наступному сезоні було якомога менше! вибери від сюди смоепотрібне

1. Відповідність між характеристиками дієприкметників і реченнями, в яких вони вжиті.
    1) пасивний, у знахідному відмінку множини
        Б) Кошлаті гриви хлюпали в груди, повивали ноги, хапали за високо ЗВЕДЕНІ копита й тягли в глибінь (В. Дрозд).
    2) пасивний, у називному відмінку множини
        В) Злегка стелилися крізь сутінки ПРИГЛАДЖЕНІ лігвища вітрів (В. Дрозд).

    3) пасивний, у родовому відмінку множини
        А) Навколо Шептала росла, ширилась аж до трав'яних, УТАЄМНИЧЕНИХ обріїв воля (В. Дрозд).
    4) активний, у знахідному відмінку множини
    Д) Він похапцем відбирав з-поміж сухуватих стернин важкі, ОДСИРІЛІ на дощ колоски (Гр. Тютюнник).

2. Відповідність між реченнями та вираження в них обставин.
     1) обставина виражена прислівником:
          Г) Править хтось малим човенцем, СТИХА весла підіймає (Леся Українка).

     2) обставина виражена відмінковою формою іменника з прийменником:

          В) Попливла б я НА СХІД СОНЦЯ. (Леся Українка)
     3) обставина виражена дієприслівником:
          А) ВГАМУВАВШИСЬ, лось лизнув припорошену снігом землю (Є. Гуцало).

      4) обставина виражена інфінітивом:

         Б) Я прийшов ВИКОНАТИ княжу волю (В. Малик).

3) Такий вид підрядного речення можна приєднати до поданого головного.
      1) Ця подія сталася саме тоді, … (КОЛИ?)
          В) обставинне часу.
      2) … однак студенти склали іспит. (НЕЗВАЖАЮЧИ НА ЩО?)
          Д) обставинне допустове.

      3) Це не та зупинка, … (ЯКА?)
          А) означальне.
      4) Журналістка повідомила, … (ЩО?)
          Б) з’ясувальне.